Тепер обидва світові медалісти готуються до наступного важливого старту — чемпіонату світу з гирьового хортингу Студент четвертого курсу Назар Гривул виборов одразу п’ять нагород (чотири золоті та одна срібна) за різні вправи у ваговій категорії понад 90 кг, а студент другого курсу Олександр Шваб виборов одну золоту та дві бронзові медалі у ваговій категорії до 65 кг, інформують ”Вікна” з посиланням на прес-службу ІФНМУ.
Назарій Гривул, вагова категорія понад 90 кг
Поштовх довгим циклом, 32 кг, 1 місце серед юніорів
Поштовх довгим циклом, 24 кг, 1 місце серед юніорів
Двоборство, 32 кг, 2 місце серед юніорів
Двоборство, 24 кг, 1 місце серед юніорів
Естафета, 32 кг, 1 місце серед дорослих
Олександр Шваб, вагова категорія до 65 кг
Поштовх довгим циклом, 32 кг, 3 місце серед юніорів
Двоборство, 32 кг, 3 місце серед юніорів
Двоборство, 24 кг, 1 місце серед юніорів
«Готувалися ми до цього чемпіонату дуже довго і важко, — розповідає Назарій Гривул. — За півтора місяці до чемпіонату ми мали два-три тренування на день. Це були ранкові пробіжки, тригодинне тренування одразу після занять в університеті, і ввечері або пробіжка, або силове тренування. Ми налаштовувалися на такий ритм, підтримували один одного, і в результаті вийшли на свої максимальні кондиції».
Для Назара Гривула найвагомішою нагородою з усіх, котрі він виборов стала золота медаль у дорослій естафеті. «Тренери збірної України, подивившись на мої результати, вирішили включити мене до команди на естафету, — розповідає Назарій. — У цій дисципліні кожна країна виставляє п’ять учасників. Потрібно працювати на швидкість — кожен спортсмен має дві хвилини. Результат сумують і визначають країну-переможця». Наш спортсмен виступав другим, і не просто не підвів команду і тренерів, а показав найкращий результат — 48 поштовхів за дві хвилини.
«У гирьовому спорті важливо не просто бути сильним, але добре концентруватися, розраховувати свої сили і темп на весь час, який відводять спортсмену для виконання вправи, — говорить Олександр Шваб. — Наприклад, у вправах на довгий цикл перед очима має бути годинник, і працювати треба впродовж усіх десятьох хвилин. Ключове завдання — вистояти, витерпіти увесь цей час».
«Ми виступали в багатьох вправах, і сильно давалася в знаки втома, — продовжує Олександр Шваб. — Все-таки 32-кілограмова гиря — це половина ваги мого тіла, а її потрібно десятки разів закидати на груди. Коли наступного дня треба було виступати в іншій вправі, було таке відчуття, що сухожилля вилізуть назовні з ліктьової ямки. Але ми підтримували один одного, навіть придумали такий жарт: «Раз — через «Не хочу», два через «Не можу», а третій для нашого тренера Романа Васильовича».
«Ми розраховували на медалі, бо знаємо приблизний рівень результатів, які зараз показують інші спортсмени, — говорить тренер наших спортсменів Заслужений майстер спорту України, доцент кафедри фізичного виховання та здоров’я Роман Михальчук. — Хлопцям було важко, бо змагання були за кордоном, добиралися до Турина три доби, а Олександр Шваб ще й «ганяв» вагу, щоб потрапити у свою категорію. Але я щиро вірив у них, бо бачу, що вони показують на тренуваннях і знаю, на що вони здатні. Ми не будемо зупинятися на досягнутому, бо їхні можливості дуже великі. Вони відчули смак перемоги, головне зараз продовжити працювати і вдосконалюватися».
Тепер обидва світові медалісти готуються до наступного важливого старту — чемпіонату світу з гирьового хортингу. Ці змагання відбудуться 4 грудня в Херсоні. Нагадаємо, нещодавно вони стали чемпіонами України з гирьового хортингу та виконали норматив майстра спорту України.
