Після ретельно проведеної роботи у Державному архіві підприємству було надано історичну довідку про розвиток системи водопроводу та каналізації міста Станіславова, інформують ”Вікна” з посиланням на прес-службу КП «Івано-Франківськводоекотехпром».
Система очисних каналів в місті, за свідченнями його мешканців (1881 рік), існувала «з незапам’ятних часів». Постійно відбувалась їх очистка, ремонт, будівництво нових каналів (документально засвідчено в 1869 році і в подальші роки). На ці роботи Станіславський магістрат виділяв кошти, про що зафіксовано у міських бюджетах 70-90-х років XIX ст.
Поліція наглядала за санітарним станом міських каналів і криниць. Порушників норм карали штрафом.
В 1899-1905 роках значними каналізаційними роботами займалася фірма “Джованні Джуліані”. Проте, каналізаційна та водопровідна системи носили локальний характер. Тому Станіславська міська рада і магістрат вирішили надати їм загальноміського значення. Проекти щодо цього були розроблені в 1908-1909 роках. З цією метою в одному з Віденських банків був узятий кредит на загальну суму 4 млн. крон.
В 1914 році був оголошений конкурс на посаду керівника будівництва загальноміської каналізаційної системи. Зголосилася значна кількість претендентів. Початок Першої світової війни перервав будівельні роботи. Загальна протяжність каналізації перед війною становила понад 12 тис. метрів вартістю понад 270 тис. крон.
Будівництво загальноміської каналізаційної системи відновилося в 1924 році. 7 серпня 1926 року Станіславське воєводське управління затвер¬дило загальний проект каналізації м. Станіслава. Відповідно до проекту було побудовано три головні канали.
В 1931 році Станіславський магістрат запропонував воєводському управлінню на затвердження технічний проект побудови мережі дільничних каналів, які б з’єднувалися з головними каналами.
В 1931-1933 роках це питання розглядали спеціальні комісії, створені Станіславським воєводським управлінням. В результаті, проект побудови дільничних каналів було схвалено. За поданням Станіславського воєводського управління міністр внутрішніх справ Польщі видав розпорядження про правила побудови каналізаційної та водопровідної системи у м. Станіславі.
За 1924-1932 роки було збудовано понад 20 тис. метрів каналізаційної системи. На це було витрачено понад 1,6 млн. злотих, а загалом планувалося витратити 3,5 млн. злотих. На початку 1930-х років проект каналізації охоп¬лював 60 % площі м. Станіслава.
Натомість, будівництво загальноміської водопровідної системи знахо¬дилось на початковій стадії. На це передбачалось витратити близько 7 млн. злотих. Розбудову загальноміської водопровідної системи, з поміж іншого, затримували проблеми, пов’язані із закупівлею земельних ділянок, через які мали проходити водопроводи.
Ще в 1914 році Станіславський магістрат прийняв рішення з цією ме-тою використати землі в Чукалівці та Черніїві. Проти цього виступили зем-левласники в Черніїві, які подали позов до суду. 17 жовтня 1931 року Станіславська міська рада постановила закупити земельні угіддя в Крихівцях та Черніїві. Ці землі планувалося використати для потреб водопровідної системи. Землі в Крихівцях планувалося виставити на продаж і отримати за них 5 млн. злотих. Таким чином, було б отримано 70 % коштів, потрібних для проведення міського водопроводу. В 1933 році було укладено контракти купівлі земель в Черніїві та Крихівцях. 19 жовтня 1935 року ці контракти затвердив Станіславський окружний суд.
Значна кількість документів про приєднання приватних помешкань до міської каналізації (з долученням планів,, креслень) свідчить про її подальший розвиток в 1930-х роках. Одним з тих, хто у другій половині 1930-х років займався справами каналізації м. Станіслава, був інженер Г.Вайцман. Найактивнішу роль у цій справі відіграв інженер М.Штенцель, який діяв за дорученням властей.
В 1940-1941 роках справами каналізації займалася новостворена орга¬нізація “Каналізація міста Станіслава”, начальником якої був інженер М.Штенцель (р-343, оп.1, спр.2).