Три в одному. У селі на Долинщині бібліотека та клуб знаходиться в будівлі сільської ради. ФОТО+ВІДЕО

Село Шевченкове – мальовнича місцина в Долинському районі. За старою назвою його іменують Велдіж. Географічне розміщення між гір породило таку назву— «велика діжа». З пташиного польоту село нагадує велику діжку.
Переглядів: 1690
Зараз у приміщенні будиноку культури закінчується ремонт | Фото: Долинська Районна Рада

Проте на сьогоднішній день село знають як Шевченкове, на території якого розміщений пам’ятник Тарасу Григоровичу, встановлений ще в 1989 році, інформують ”Вікна” з посиланням на Долинську РДА.


Тим, яким ми бачимо село, можна завдячувати сільському голові. Мацалак Микола  працює на займаній посаді вже 6 років (з 2010 року). Директор Шевченківської ЗОШ Михайло Оленюк влучно каже, що п. Микола «на своєму місці» і добре працює для розбудови та розвитку села.


Сам сільський голова зізнається, що в процесі роботи є багато труднощів, але разом з громадою села та депутатським корпусом він старається вирішувати всі проблеми і йти вперед. Про позитивні зміни в селі може сказати кожен його мешканець. Адже неозброєним оком помітна кількість відремонтованих доріг, заасфальтованих вуличок. Деякими з них раніше було важко ходити та їздити, а тепер при наявності асфальтованого покриття це робити значно легше. Це стосується як с. Мислівка, так і с. Шевченкове. Планується в найближчий час покрити асфальтом всі вулиці села.


Хто бував у Велдіжі не міг не помітити величезну споруду обабіч дороги в центрі села. Це будується будинок культури. Роботи по його будівництву йдуть вже давно, тому всіх болить запитання:


«Коли ж будівництво буде завершено? Коли ж буде відкриття клубу?».


Микола Миколайович ділиться інформацією, що приблизно за 2 роки планується завершити роботи. Наразі бібліотека та приміщення клубу знаходиться в адмінбудинку сільської ради, а коли відкриється нова будівля, то їх перемістять туди. Приміщення доволі велике, там є місце і для актової зали, і для спортивного залу, де можна буде проводити різноманітні гуртки, спортивні заняття тощо.


Болючим питанням є відсутність дитячого садочку на території села. Тому після перенесення бібліотеки, клубу, а також сільської ради в нове приміщення, планується провести громадські слухання з питання розміщення садочку в адмінбудівлі, де знаходиться сільська рада на даний час.


Що стосується планів на майбутнє, сільський голова розповідає, що потрібно повністю завершити роботи по вуличному освітленню. Ділянкою, яка наразі дуже потребує освітлення є урочище Заріка. Також капітального ремонту потребує міст через річку, який веде до вищезгаданого урочища. Сподіваємось, що згодом ці зміни в селі відбудуться.


Велику увагу п. Мацалак приділяє берегоукріпленню. Цього року проведено роботи по берегоукріпленню приблизно на 700 тис. грн. Найбільше їх проведено в урочищі Заріка. Адже у випадку паводків небезпека загрожувала б не лише с. Шевченкове, а й с. Пациків та смт Вигода. Фінансування проводилось з обласного екологічного фонду.


Пригадується, що колись в Шевченкові люди вивозили сміття до річки. Погодьтесь, що це не правильно, адже таким чином забруднюється вода в ріці. А вода – це наше життя, ми користуємось нею, і потрібно, щоб вона була чистою і не шкідливою. На щастя, на даний час до річки сміття не вивозять, проте вивіз твердих побутових відходів є проблемою в селі. Так як не всі жителі хочуть заключати угоду на цю потребу. Звичайно, це справа кожного, але Микола Миколайович зауважує, що так люди б допомогли з проблемою вивозу сміття.


Село Шевченкове неодноразово брало участь в обласних конкурсах проектів, виграли проект «Ремонт спортивного залу ЗОШ І-ІІІ ступенів с. Шевченкове Долинського району за ініціативи та участі сільської громади». Зараз спортзал в школі в хорошому стані, чим дуже задоволені вчителі та учні. Варто зауважити, що у школі потрібно завершити заміну вікон, адже ще не всі є енергозберігаючими.


Михайло Оленюк – директор Шевченківської ЗОШ І-ІІІ ступенів ділиться новинкою, яка вводиться в життя закладу. Це розміщення на стінах в школі стендів з фото випускників, поруч з якими висітиме рушничок, на якому вишивкою написані прізвища випускників. На даний час є вже 4 класи – випускники, які потрапили під це нововведення. Перший в історії школи випуск був в 1968 році. Михайло Дмитрович планує зібрати фото всіх випускних класів з того часу. Уявіть лише, як красиво це буде виглядати.


«Школа повинна жити своїми випускниками» – каже директор.