Минулого тижня, створена за рішенням облради комісія розпочала роботу, інформують ”Вікна”.
Інспектування об’єктів по руслоочисних роботах уже відбулося у Калуському, Тисменицькому, Снятинському та Коломийському районах. Однак долучитися до комісії активісти та журналісти так і не змогли. Весь час комісія відверто уникала та ігнорувала їх бажання брати участь у інспектуванні.
На думку активістів, такі дії комісії, яка зараз здійснює перевірку цих об’єктів неможливо назвати відкритими та публічними. Більше того, взагалі невідомо за якими критеріями обирались члени комісії, про це нікого не було повідомлено. Журналіст Євген Гапич, який тривалий час займається вивченням питання руслоочисних та руслорегулювальних робіт, весь цей час намагається поспілкуватись з комісією та взяти участь в інспектуванні. Хоча ще раніше його кандидатура подавалась до складу комісії, однак так і досі журналіста не включено.
В перший день інспектування, у Калуському районі комісія проігнорувала присутність журналіста, а переїжджаючи на наступний об’єкт взагалі пропала з поля зору.
«В селі Добровляни Калуського району роботи проводяться на річці Лімниця,яка відноситься до заповідного фонду, де на відстані 100 метрів взагалі від берега нічого проводитись не може, тут ні не можуть їздити ні звичайні машини ні спецтехніка» — зазначив Євген Гапич.
Наступного дня оглядали об’єкти у Товмачику та Воскресінцях Коломийського району. Однак, і цього разу активістам та журналісту не вдалося взяти участь у інспектуванні. Вони, згідно з графіком роботи комісії прибули на ці об’єкти, однак комісії на місці не було взагалі.
У телефонній розмові з членом комісії, представником управління водних ресурсів області активісти встановили, що комісія розпочала роботу на годину раніше планованого графіку. На запитання хто погоджував склад комісії та чому не включили Гапича точної відповіді так і не отримали.
«У нас в комісії є журналіст з газети Галичина. Приєднатись до комісії можна з дозволу обласної ради. Я такої компетенції щоб кликати когось в комісію не маю, погоджені кандидатури в комісії нам подала юрист з обласної ради» — зазначив член комісії.
В той час Євген Гапич та активісти теж оглянули об’єкти на яких протягом цих двох днів побувала комісія.
Зокрема, у селі Березівка Тисменицького району згідно з офіційними даними управління водних ресурсів зроблено 25 % робіт за три роки, дозвіл спочатку надавався на рік, але його постійно продовжували. Роботи проводить фірма «Гірбудінвест», яка займається ремонтом доріг і берегоукріплювальними роботами. Там же активісти побачили шутрових браконьєрів, які продовжували видобувати піщано-гравійну суміш.
«Казали що тут руслоочисні роботи вже завершені. Але видно свіжий кар’єр який риють кожен день, видно що вода переливається через берег. Перший нормальний повінь і вода піде далі на села, але сільська рада цього не бачить. Так само як комісія, яка сюди приїхала» — зазначив Гапич.
Такі руслоочисні роботи – це узаконений метод розкрадання піщано-гравійної суміші. Тому з 43-ох об’ктів з 2011 року здано лише 7. Собівартість машини піщано-гравійної суміші — 250-300 грн, а на ринку вона коштує від 1500 грн. З таких робіт щодня неофіційно виїжджає близько 100-130, а офіційно записують лише десять. Щомісяця такі підприємці заробляють близько 1 мільйона гривень.
Ситуація не змінилася й через тиждень. Цього разу цілий день на приїзд комісії очікували у Заболотові громадськість, місцеві мешканці, активісти та журналісти. Зустрічі так і не відбулося.
Активісти не дочекавшись комісії зустрілись із селищним головою Заболотова аби перевірити правомірність проведення даних робіт та стану даних обєктів.
Журналіст Євген Гапич зауважив, що зі слів голови Заболотова ці роботи проводяться для того, щоб уберегти селище від повені, щоб не руйнувалась дамба і щоб відвести воду від лівого та правого берегу.
«В результаті ми бачимо, що за півтори року робі тут фактично нічого не зроблено, а піщано гравійну суміш вивезли. І в деяких місцях ріка бється та розмиває берег, з правої сторони також розмивається берег і навіть на ділянянці у 100 метрів роботи не доробили. Тобто основна ціль не виконана», — зазначив Євген Гапич.
Активісти запевнили що надалі вимагатимуть та добиватимуться, аби надалі жодних русло очисних та руслорегулювальних робіт по даній схемі більше не проводились.
Загалом, впродовж 2011-2015 років було видано 45 дозволів на проведення руслоочисних та руслорегулювальних робіт. За цей час лише 7 об’єктів здані в експлуатацію, на 15 об’єктах роботи ще здійснюються, 7 дозволів анульовано, на решті об’єктів роботи розпочаті, але так і не завершені.
Нагадаємо, за ініціативи очільниці фракціі «ВОЛЯ» Ольги Галабали обласна рада приймає рішення створити спеціальну комісію та провести відкрите інспектування об’єктів де проводились руслоочисні та руслорегулювальні роботи разом з активістами, журналістами, фахівцями, Держекоінспекцією та депутатами облради, перевірити чи є там порушення і нарахувати збитки. В силу обставин, у «ВОЛІ» вже звернулися до облради і водгоспу щодо неналежної роботи комісії.
