Студенти-медики влаштували «Лікарню для ведмежат» до Дня передчасно народженої дитини
| Фото: ifnmu.edu.ua «Ми влаштували для діток не лише концерт, — говорить один з організаторів, Людмила Тачинська, головний спеціаліст неонатології, лікар-неонатолог відділення інтенсивної терапії новонароджених обласного перинатального центру. — У нас працює ігрова зона, дітки та їхні батьки мають фотосесію, з дітьми займаються аніматори, їм роблять аква-грим, ми розвішали навколо фотознімки, де дітки зображені при народженні та в більш старшому віці».
До акції долучилися й студенти ІФНМУ. Вони організували для діток та їхніх батьків «Лікарню для ведмежат», інформують ”Вікна” з посиланням на прес-службу ІФНМУ.
«Представники Європейської медичної студентської організації допомогли нам на сьогоднішньому святі, — розповідає Анастасія Стефанишин, асистент кафедри педіатрії ІФНМУ, лікар відділення передчасно народжених дітей обласної дитячої клінічної лікарні. — За допомогою «Лікарні для ведмежат» дітки можуть погратися у лікарів та пацієнтів, і це допомагає їм перебороти страх при справжньому візиті до лікаря».
«Є такий проект «Чудо-восьминіжки», який створений спеціально для передчасно народжених дітей, — продовжує Анастасія Стефанишин. — Це іграшки, які допомагають діткам адаптуватися. Передчасно народжені діти ще мали б бути в утробі матері, тобто відчувати комфорт, тепло, темряву. Тому ми намагаємося створити їм такі умови. Для цього вони перебувають в кювезах, в тиші, затемненні, теплі. А чудо-восьминіжки своїми ніжками, спіральками нагадують дітям пуповину, і так діти заспокоюються, менше висмикують з себе зонди, ту апаратуру, яка до них під’єднана. Вони швидше одужують. Наші студенти активно долучилися до цього проекту, до виготовлення цих іграшок, вони плетуть їх гачком».
«Про такий міжнародний день ми дізналися ще минулого року з телевізійних новин, — розповідає Світлана Босович, мама двох передчасно народжених дівчаток. — Ми дуже чекали 17 листопада цього року, і дуже зраділи, що в Івано-Франківську таке буде відбуватися. Ми не могли пропустити цей день, бо він є нашим другим днем народження. Таких діток та їхніх батьків дійсно треба підтримувати, спілкуватися, обмінюватися досвідом. Ось і зараз поки ми святкуємо, багато діток зі своїми батьками лежать у реанімації. Хочу подякувати усім лікарям, які прийшли сюди. Так, зокрема, ми побачилися з лікарем, яка вела нас у час після народження, поспілкувалися з нею, і навіть зробили фото на пам’ять».
