Особливо українська грмоада Мілану пишаються українською школою Софії Божої Премудрісті, де діти вивчають рідну мову та 
Регіон Ломбардія став другою батьківщиною для багатьох українців, які мігрували в пошуках кращого життя до Італії. Однією з найчисельніших є українська громада в Мілані, яка налічує близько восьми тисяч наших співвітчизників. Найбільш активним осередком українства в Мілані є громада Святого Священномученика Йосафата, інформують ”Вікна” з посиланням на прес-службу Івано-Франківської архієпархії УГКЦ.
Детальніше про значення Церкви у житті товариства та історію його створення розповів капелан церковної громади отець Ігор Крупа:
«Ми завжди шукаємо місця, де б нас прийняли, зрозуміли та підтримали. Особливо закордоном, де постійно відчувається гостра потреба у спілкуванні та розумінні. Я радий, що для багатьох українців Мілану таким місцем є наша церква, бо лише прийшовши до Бога ми можемо знайти любов, душевний прихисток та спокій. До створення цієї громади долучилося багато людей. Першу службу Божу в далекому 2001 році відправив вже покійний о. Василь Поточняк на яку прийшло всього лише 9 людей. Одинадцять років настоятелем церкви був о. Олександр Лісовський, який на жаль не зміг завітати на свято, але його привітання та слова благословення радо передала дружина пані Тетяна Лісовська. Мій попередник отець Іван Стефурак, секретар Апостольського Візитатора, який опікувався громадою 3 роки, сьогодні співслужив з нами Літургію. Всі ми творимо велику українську духовну спільноту, тут на території Італії. Ця спільнота була б неможливою без людей, їхніх старань й талантів, адже кожен з нас є особливим перед Богом. Слова подяки, хотілося б висловити усім гостям, що приїхали розділити з нами радість цього свята: Владиці Володимиру Війтишину, судовому вікарію Івано-Франківської Архієпархії УГКЦ отцю Степану Балагурі, о. Юрію Іванюті з міста Новара, отцю Василю Марчуку з Брешії, о. Мартину Хабурському настоятелю в місті Варезе та Меда, о. Олександру Товту із Павії, а також о. Василю Гошуватому разом із вірними, які приїхали із Перуджі та Сполето та генеральному консулу України в Мілані – Горяйнову Роману В’ячеславовичу. Особливо хочеться подякувати італійським отцям, дону Альберту Віталі – керівнику Мігрантесу Міланської Архієпархії, дону Анджелу Дзардоні – колишньому настоятелю парафії Святого Луки, де українська громада мала можливість молитися 13 років та дону Джузеппе Грампа, настоятел. парафії Святого Івана Христителя, де товариство знаходиться зараз».
За 15 років українська громада св. Йосафата зуміла зробити багато добрих справ. Особливо люди пишаються українською школою Софії Божої Премудрісті, де діти вивчають рідну мову та літературу, катехизм, культуру та традиції. В парафії діє понад 7 молитовних груп, церковний хор та молодіжна група.
Розпочались урочистості спільною молитвою Божественної Літургії, яку очолив Архієпископ і Митрополит Івано-Франківський Кир Володимир Війтишин. «Приємно бачити, що українці в Мілані не асимілювалися, а шукають способу інтегруватися з допомогою української культури, звичаїв, мови та віри. Бажання послужити своїй родині, народу та ближньому – відкриває двері до Господа. У цьому чудовому європейському місці, будучи на чужині — вам є чим пишатися», — сказав Митрополит, звертаючись до присутніх в часі проповіді.
Архієрей зауважив, що чисельна присутність молоді на урочистостях дає надію на добрий розвиток української громади в Мілані: «Я радий бачити, тут у храмі стільки молоді, яка теж долучається до створення спільноти. Приємно спостерігати, як ви турбуєтесь один про одного, посміхаєтесь та допомагаєте один одному. Ваш хор, який на такому професійному рівні допоміг відслужити Святу Літургію. Продовжуйте в тому ж дусі, адже таким чином ви творите правдиву спільноту».
Опісля Служби Божої та освячення води всі охочі приступили до мировання та отримали на згадку про святкування пам’ятку із зображенням Святого Йосафата і свічечку з нагоди ювілею.
Яка ж українська гостинність без щедро накритого столу? Пригощали господині свята традиційними українськими смаколиками та випічкою. Далі лунали духовні та українські пісні у виконанні о. Віктора Двикалюка та церковного хору парафії.
На завершення святкування усі присутні знову встали до спільної молитви за громаду та мир і спокій в Батьківщині нашій Україні.
