Відповідаючи на запитання журналіста «Чи виникають на шляху пошуку інформації перепони?» Віталій Світлик повідомив, що апеляційний суд відмовляється надавати йому інформацію на його запити щодо надання фото і автобіографій суддів, інформують ”Вікна” з посиланням на прес-службу суду.
”Найкращий інструмент, який вдалося для громадськості реалізувати і вибороти – це ЗУ “Про доступ до публічної інформації”, на який ми і посилаємось у роботі. Коли на початкових етапах я подав запит, щоб мені надали фотографії суддів та їхні автобіографії, зіткнувся із тим, що жодний суд не задовільнив мого прохання, зсилаючись на те, що інформація особистого характеру. Хоча я не подавав запиту на інформацію про сімейний стан, а просив біографічні дані. Довелося надсилати повторні запити, зустрічатися із суддями особисто. Наразі вдалося отримати фотокартки та біографії у адміністративному і господарському судах, міський суд взяв відтермінування на 20 днів, а апеляційний відмовляється надавати. Найцінніша інформація для нас – це несправедливо винесені рішення по відношенню до простих громадян”, – йдеться у тексті інтерв’ю.
З огляду на це у суді заявляють, що активіст подав до них три інформаційні запити, що стосувалися автобіографії суддів:
”Віталій Світлик подав до апеляційного суду інформаційні запити:
– 17.10.2016 про надання списку суддів із зазначенням голови суду, заступників, судді-спікера, та прес-секретаря, відповідь надано в повному обсязі 20.10.2016;
-– 25.10.2016 – про надання автобіографії та фото суддів, відповідь надано 01.11.2016. У відповіді надіслано біографії суддів без фото на 10 сторінках (шрифт №12);
– 03.11.2016 – повторний про надання автобіографії та фото суддів, відповідь надано 10.11.2016, в якій суд відмовився надсилати автобіографії і фото суддів з обґрунтуванням відмови
Згідно з цим, заявляють у суді, Світлику роз’яснено, що доступ до публічної інформації здійснюється на принципах прозорості і відкритості діяльності суб’єктів владних повноважень, відповідно до Закону України.
”Пану Світлику роз’яснено, що доступ до публічної інформації здійснюється на принципах прозорості і відкритості діяльності суб’єктів владних повноважень, відповідно до п.1 ч.1 ст.4 Закону України “Про доступ до публічної інформації”, що полягає в інформаційній відкритості органів влади в процесі здійснення ними своєї діяльності, максимальній доступності для громадськості інформації про прийняті ними рішення, використання бюджетних коштів, державного чи комунального майна.
В той же час право на інформацію, хоч і є надзвичайно важливим для особи та суспільства в цілому, не є абсолютним і може обмежуватись, коли для цього є наявна законна підстава і цього вимагає інший захищений законом інтерес.
Відповідно до ч.2 ст.6 Закону України “Про доступ до публічної інформації” обмеження доступу до інформації здійснюється відповідно до закону при дотриманні сукупності таких вимог:
1) виключно в інтересах національної безпеки, територіальної цілісності або громадського порядку з метою запобігання заворушенням чи злочинам, для охорони здоров’я населення, для захисту репутації або прав інших людей, для запобігання розголошенню інформації, одержаної конфіденційно, або для підтримання авторитету і неупередженості правосуддя ( це положення закріплене також в ст.34 Конституції України);
2) розголошення інформації може завдати істотної шкоди цим інтересам;
3) шкода від оприлюднення такої інформації переважає суспільний інтерес в її отриманні.
Згідно рішення Конституційного Суду України від 20.01.2012 року №1-9/2012 інформацією про особисте та сімейне життя особи є будь-які відомості та/або дані про відносини немайнового та майнового характеру, обставини, події, стосунки тощо, пов’язані з особою та членами її сім’ї, за винятком передбаченої законами інформації, що стосується здійснення особою, яка займає посаду, пов’язану з виконанням функцій держави або органів місцевого самоврядування, посадових або службових повноважень. Така інформація про особу є конфіденційною. Поширення даних про фізичних осіб-членів сім’ї, що можуть стати відомими в результаті поширення інформації про саму посадову особу, крім випадків, визначених законом, може призвести до порушення їх конституційних прав, зашкодити гідності, честі, діловій репутації тощо.
Таким чином, з огляду на те, що оприлюднення фотографій та автобіографій суддів може спричинити загрозу їхній безпеці та безпеці членів їх сімей, коли є ризик істотної шкоди захищеному інтересу і коли ця шкода переважає загальний суспільний інтерес обмеження доступу до персональних даних фізичної особи може відповідати інтересу захисту права на невтручання в особисте і сімейне життя (право на приватність).
В той же час, не може бути обмежена в доступі інформація, що стосується здійснення особою, яка займає посаду, пов’язану з виконанням функцій держави або органів місцевого самоврядування, посадових або службових повноважень”, – йдеться у заяві.
Цю інформацію суд надав у відповіді на попереднє звернення від 25.10.2016.
У заяві йдеться, що сам активіст до суду не приходив, не спілкувався з адмініструючими суддями чи керівником апарату суду.
”Висловлюємо жаль, що свою роботу активіст Громадського руху “Чесно. Фільтруй суд” розпочав з введення в оману громадськість Прикарпаття з невідомих суду мотивів. Апеляційний суд Івано-Франківської області здійснює свою діяльність відкрито, нічого не приховуючи від громадян, співпрацює із зацікавленими громадськими організаціями, з представниками засобів масової інформації у висвітленні як перебігу судових засідань, так і організаційної діяльності”, – повідомляють у суді.
