ВІКНА 22 роки поруч!

Вулиця Тисовського. Сто років тому калушани просили Шептицького призначити їм пароха, іменем якого тепер назвали вулицю. ФОТО

Як відомо, у Калуші міська рада прийняла рішення про перейменування трьох вулиць. "Вікна" пропонують дізнатися, на честь кого ж переназвали калуські вулиці.
Переглядів: 1692

Отож, невеличка вулиця Руднєва, яка з’єднує вулиці Вітовського та Січових Стрільців, свого часу була названа на честь російського революціонера Миколи Руднєва. Тепер вулиця отримала назву на честь греко-католицького священика, громадського діяча Калущини Володимира Тисовського, інформують ”Вікна”.



Володимир Тисовський народився 25 липня 1877/8 року у селі Козари Рогатинського повіту Станіславського округу. У 1901 році закінчив теологічний відділ Львівської духовної семінарії.


Як повідомив ”Вікнам” провідний бібліотекар центральної бібліотеки з краєзнавчої роботи Микола Когут, до Калуша на парафію в якості працівника церкви Святого Архистратига Михаїла Володимир Тисовський прибув у 1902 році. На цій посаді він залишався до 1909 року. А далі (до 1917 року) він був парохом у селі Сваричів Рожнятівського повіту.


У Калуші Володимира Тисовського знали і шанували. Андрій Костишин у праці “Історія церкви Святого Архистратига Михаїла у Калуші” вказує, що калушани настільки за ним шкодували, що представники міста їздили до митрополита Андрея Шептицького з проханням повернути молодого священика на парохію у Калуш.


29 травня 1918 року, після смерті о. Володимира Петрушевича, Володимир Тисовський знову подає прохання про надання йому парафії і призначення його парохом Калуша. Причому, у переліку претендентів він — під №18 із характеристикою “спосібний бути священиком”. Загалом, на парохію претендувало 29 осіб. Однак, вибір упав саме на нього.



— У 20-30-х роках ХХ століття Тисовський двічі був відзначений крилошанськими відзнаками за активну діяльність на благо церкви і громади міста. Від 1918 року до завершення земного шляху, 23 листопада 1956 року, він очолював парафію у Калуші, — каже Микола Когут.


Як громадський діяч отець Володимир у 1903 році виступив ініціатором реорганізації калуської “Ранньої зорі” у філію товариства “Просвіта”. У 1907-1919 рр. він очолював товариство “Просвіта” у Калуші. У 1906 році вступив до спілки “Хлопський союз”, директором якої залишався до 1909 року. У 1920 році він брав активну участь у відновленні товариства “Просвіта” у Калуші. У 1929-1936 роках був головою Українського банку у Калуші.


— У 1944 році Володимир Тисовський очолив Калуський деканат. У 1946, після Львівського псевдособору, під тиском органів НКВС був змушений формально перейти на православний обряд, — додає краєзнавець.


Похований Володимир Тисовський у Калуші. Разом з дружиною Марією Тисовською, яка була багаторічною керівницею Калуської філії “Союзу українок”, він похований на старому цвинтарі на Височанці.



Могила сина о. Тисовського — також Володимира — на старому цвинтарі Калуша. Фото Юрія Ониська