6-річного Андрія зачинили у кімнаті і залишили помирати з температурою 40. Про це у соцмережі повідомив уповноважений Президента України з прав дитини Микола Кулеба, інформують ”Вікна”.
За його словами працівники інтернату не вважали за потрібним допомогти хлопчику, який мучився від болі, а натомість собі спокійно займалися своїми справами.
”“Це растеніє. У нього куча діагнозов, несовместімих з жізнью. Воно мусить помери. І нашо йому скору визивать?” — з такими словами медичний персонал одного з будинків-інтернатів Житомирщини зачинили 6-річного Андрія у кімнаті і залишили помирати з температурою 40◦. Ну так... Навіщо ж заморочуватись (та ще й опівночі), викликати швидку, кудись їхати, щось пояснювати, коли у цей час можна дивитися черговий серіал по ТВ і в’язати онукам шкарпетки? А Андрій постогне та й помре. Тим більше, що кімната чергової медичної сестри далеко від нього і стогін не заважає вникати в сюжет, — пише Кулеба.
Він розповідає, що представниця громадської організації “Україна без сиріт”, яка тоді перебувала в Житомирській області, дізнавшись про ситуацію, одразу вирушила у будинок-інтернат. Попри перешкоджання з боку персоналу їй вдалося потрапити до хлопчика і викликати швидку. На момент потрапляння до реанімації температура в Андійка сягнула 40,7, були постійні судоми, від яких він голосно стогнав, задихався та хрипів, колір шкіри був синім. У лікарні хлопчика назвали “рекордсменом”. Пацієнтів з такою температурою у них ще не було. На ранок температура спала до 37.
Микола Кулеба пише, що під час вагітності матері Андрійка лікарі невірно визначили резус-фактор крові і результатом стало ДЦП у дитини. Коли хлопчику було 4 роки, мама завагітніла третьою дитиною і лікар порадила віддати Андрія до будинку дитини, де йому “допоможуть”, адже в селі, де вона проживає з чоловіком і двома маленькими донечками, немає ні ФАПу, ні сімейного лікаря, ані фахівця поблизу, який би міг надавати допомогу такій дитині.
Перші 2 місяці у закладі дитина постійно плакала, потребуючи маму. Мама все рідше приїжджала до закладу. Розлука з нею почала вбивати хлопчика. А через 2 роки це призвело до потрапляння у реанімацію. Щоб смерть дитини не зіпсувала репутацію закладу, Андрійка перевели з будинку дитини системи охорони здоров’я до будинку-інтернату системи Мінсоцу. Але маму не повідомляли ні про переведення до іншого закладу, ні про погіршення стану сина.
По цій справі триває кримінальне провадження. Хлопчика перевели до київської лікарні, там він разом з мамою під цілодобовим наглядом лікарів. Андрійко навіть почав усміхатися.