Під час презентації книги Олександра Сича у Калуші | Фото: Оксана Тебешевська Видання містить десять есе і стільки ж інтерв’ю, які публікувалися упродовж 2014 року, інформують ”Вікна”.
Нагадаємо, з 27 лютого по 2 грудня 2014 року Олександр Сич був віце-прем’єр-міністром України. Має виданих шість книг, 40 наукових праць і понад 150 публіцистичних статей.
— Дуже давно, можливо, козак Сич, який був дуже непокірним, був відісланий десь на Полісся, де ще не було цивілізації. У селі Дерть опинився цей козак і туди ж сягають початки роду Сичів. І там, у багатодітній родині, народився Олександр Сич. Мама була заможною, але все забрали до колгоспу. У сім’ї було вісім дітей, Сашко був наймолодшим. Дитинство у нього проходило як в усіх сільських дітей. Навчався у місцевій школі. Закінчив Івано-Франківський педагогічний інститут історичний факультет, здобув освіту юриста. Служив в армії. Відроджував «Пласт». Був і є заступником голови ВО «Свобода» із ідеологічних питань. Найвища посада, яку мав у житті Олександр Сич — посада віце-премєр-міністра із гуманітарних питань, — розповіла депутат обласної ради, модератор зустрічі Оксана Тебешевська.
— Ніколи не думав ні я, ні моя мама — у тій сільській колгоспній бідоті, що буду на такій посаді. Вищої вже не хочу. У житті, крім високих посад і кар’єри, має бути часточка життя для себе, для дітей, для родини, для того, чим ти хочеш займатися. А коли я побув на тій посаді, то зрозумів, що на Олімпі богів немає і туди може добутися кожен. Пройміться оптимізмом: якщо я з глибокого далекого поліського села зміг добитися кудись, то це може зробити кожен із вас. Треба над тим працювати, — запевнив Олександр Сич.
