Багатостраждальний дуб в Підгірках, окружністю стовбура понад 500 см, і віком близько 350 років, є одним з найстаріших дерев міста. Але у велике дупло у його стовбурі люди постійно викидають сміття. Були випадки, коли непотріб у дереві загорався, від чого могло згоріти і саме дерево, інформують “Вікна”.
Як відомо, неподалік цього дерева ріс ще один велетень-дуб, окружністю стовбура понад 600 см. Цей дуб саме через схожий підпал згорів.
”Цього року двічі вичищав сміття і закрив отвір сіткою. Проте нічого не допомогло, сітку вирвали і знову закидали сміттям. Отже, довелось просто запломбувати дупло, заповнивши саму пустоту наповнювачем. Дякую п. М.Барченку ДП”Шляховик” за допомогу. “, — написав у соцмережі Facebook калушанин Василь Фіцак.
”Хочеться відмітити, що охорона вікових дерев в Європі сягає ще 17 століття, коли навіть мертві стовбури велетнів були взятими під охорону. За минуле століття Україна втратила близько 20 дубів віком від 1000 до 1500 років! А скільки було знищено дерев віком від 300 і більше років? Результатом багатовікової природоохоронної праці в європейських країнах є кількість вікових дерев взятих під охорону. Так, в сусідній Польщі станом на 2003 рік таких дерев налічувалось - 53 тисячі, в Англії - 22 тисячі. В Україні від сили до 3 тисяч. І це незважаючи на те, що дуб здавен-давен шановане дерево нашими предками. Вже в ” Руській Правді” Ярослава Мудрого містяться положення про заборону рубки окремих дерев. Б.Хмельницьким був виданий указ про заборону рубки лісів Мансаківського монастиря ( 1665 р). Пізніше теж видавались укази та універсали, які забороняли рубку лісів і окремих дерев. На початку 20 ст. на заклик науковців в Західній Україні почали збирати відомості про вікові дерева, цим займалось Наукове товариство ім.Шевченка, “Пласт” ряд науковців. А.Шептицький також видав указ в якому заборонялось вирубувати вікові дерева біля церков. Проте сьогодні, ми поволі втрачаємо живі памятки природи, через свою байдужість”, — додав він.