Стародавні традиції збереглися у селі Липівка Рогатинського району на Івано-Франківщині, інформують “Вікна”.
У цей день найголовнішим є заводила коляди — найставніший у селі чоловік, на якого навпоперек чіпляють вінок зі смереки, який називають «Грегором». Саме він носить Вифлеємську зірку. А жінки-колядниці одягнені у чоловічі смушкові чорні шапки збоку василівськими букетами: штучна червона квітка між смерекової гілочки, розповідає журналіст Сабіна Ружицька.
Вітати ходять, насамперед Василів. Головним дарунком є хвойна гілка, прикрашена кольоровими витинанками, цукерками і горіхами, — символ молодості і благополуччя Її найчастіше дарують дівчата й хлопці, котрі симпатизують одне одному. Є і суто липівське віншування для Василів:
«Сію, вію, посіваю і щиро бажаю, щоб водилося в цій хаті і без чубка, і чубаті, рослі, нослі і поросні та ще й корови довгохвості. Щоб крупа була смачна і не видно в скрині дна. Щоб був на столі хліб і ніж, хто голодний, сядь і їж…».
Після цього на плече імениннику кладуть вінок з вплетеним колоссям пшениці і гронами калини, а ноги перев’язуюь перевеслом з колосся чи трави, щоб родилися жито й пшениця та й усяка пашниця. Коли колядники, закінчують віншувати та розв’язують перевесло, годиться їх пригостити пампухами, узваром зі сушені і маківником-завиванцем.
Раніше йшлося про Маланку у масках. На Прикарпатті існує унікальний святковий карнавал на Старий Новий рік.