Студенти не тільки реставрують фонди, але й допомагають їх «переселяти» — Картини є як наших калуських митців, так і закордонних. Звичайно, з часом картини тьмяніють, їх треба чистити. Як і рами, з яких «злазить фарба». Це — звичайний догляд, який продовжує життя роботам. Частина людей займається скануванням фонду. Бо ми йдемо до того, щоб оцифровувати наші фонди, щоб їх можна було побачити у вільному доступі, — розповідає Артур Єфремов, директор музейно-виставкового центру.
Роботи, які виконують студенти, — не складні, але потребують спеціальних знань, інформують ”Вікна”.
— Така робота вимагає знання кольору і вміння його підібрати. Бо кожна робота по-своєму особлива і вимагає певного оформлення. І саме оформлення збагачує цю роботу, — каже Люба Ткач, студентка четвретого курсу коледжу культури і мистецтв
Крім фондів, у краєзнавчому музеї також реставрують вхідні двері. Вони — автентичні, тож, музейники вирішили їх зберегти.
Студенти не тільки реставрують фонди, але й допомагають їх «переселяти». Адже Центр науково-технічної творчості «перенесли» до приміщення, яке раніше займало контрольного-ревізійне управління. У підвалі Центру, нагадаємо, вже кілька років, як діє музей «Калуська в’язниця». Тепер кімнати Центру займуть музейні експозиції, а на території у перспективі може з’явитися меморіальний комплекс репресованим.
— У цій кімнаті ми плануємо створити інформаційний центр про екскурсійні маршрути у нашому місті, — ілюструє старший науковий співробітник Меморіального музею «Калуська в’язниця» Богдан Яневич. - З літа ми вже проводили такі екскурсії по місту, і це буде продовжуватися. Але тут ми хочемо показати кількісно, скільки і які це мають бути екскурсії і які пам’ятки будуть розкриватися у процесі цих екскурсій.
— У наступній кімнаті буде відображено історію цієї будівлі, починаючи з 1956 року, коли звідси виселилося НКВС. Наступна кімната буде відображати історію фортифікаційних споруд нашого міста — від часу створення самого замку, обнесення його допоміжними валами. Зараз ми розкопуємо криницю Калуського замку, тож тут буде показано, як ми її будемо реконструювати. У наступній кімнаті, де був комп’ютерний клас і конференц-зал Центру науково-технічної творчості, буде розміщуватися експозиція про національно-визвольну боротьбу, починаючи з середини XIX століття до середини XX століття. І тут є ще одні двері — у цій кімнаті ми плануємо показати перший суд над Степаном Бандерою і його батьком, який відбувся у 1928 році. Слідство велося упродовж року, були проведені обшуки майже у всіх селах Калуського району. Звинувачували Степана Бандеру і його батька в організації антипольського повстання. Доказів польська влада не зуміла зібрати, тому Степана Бандеру випустили, а Андрія Бандеру тримали в ув’язненні кілька місяців. Можливо, у цьому приміщенні.
Всього планується облаштувати з десяток кімнат. Зокрема, дотриматися вимог щодо створення фондосховища. До оформлення залів післявоєнного періоду музейники планують залучити громадські організації.
