Калушанин про нові зарплати і податки: Працівники отримають більше, ніж підприємець прибутку

В Україні триває гарячкова ліквідація ФОПів, що супроводжується трьома міфами: ліквідувати ФОП дуже просто; ліквідуються тільки «сплячі» підприємства; від того, що відбувається, економіці лише користь. Всі три не мають відношення до реальності.
Переглядів: 584
Ілюстрація. Підприємцям доведетьбся тікати у тінь або скорочувати працівників

Про це йдеться у публікації “Кому мешали ФОПы?”, опублікованій кілька днів тому виданням LB.ua, передають ”Вікна”.


”На початку 2005-го (першу, на щастя — безуспішну) на атаку спрощену систему оподаткування малого бізнесу (ЄП — Єдиний податок) зробила тодішній прем’єр Юлія Тимошенко. Друга атака була куди більш якісно підготовлена — її зробив уряд Миколи Азарова в другій половині 2010 року. Закінчилося все тоді «податковим Майданом» і відмовою від ліквідації «спрощенки». На жаль, ідеї були підхоплені і творчо розвинені міністром фінансів Наталією Яресько (підвищення ставок єдиного податку і звуження сфери його застосування). У 2016 році, вже при її послідовниках, почалася масована атака на «спрощенку» — справу вели до ліквідації системи як такої і тотального виштовхування підприємців в зону загальної системи, з її коррпуційними ризиками і складною звітністю. Тільки жорсткий опір громадськості не дозволило реалізувати цей сценарій в свіжому пакеті податкових новацій.

Але біда прийшла звідти, звідки її не особливо чекали — міністр соцполітики Андрій Рева під приводом ліквідації дефіциту Пенсійного фонду восени 2016 року ініціював більш широке поширення вимог щодо сплати ЄСВ. Подейкують, що збиралися поширити цей обов’язок (сплата ЄСВ з «мінімалки», тобто 704 грн на місяць) також на безробітних і домогосподарок. Але обмежилися тільки «сплячими» ФОПамі — занедбаними або тимчасово невикористовуваними суб’єктами підприємництва — фізичними особами”, — йдеться у публікації.


Далі автор детально аналізує міфи, пов’язані з ліквідацією ФОПів та акцентує, що запас міцності української економіки вкрай малий. Він стверджує, що для початку потрібно перевіряти кожне рішення влади на відповідність двом критеріям: а) Чи призведе це до збільшення числа робочих місць? б) Чи призведе це до збільшення купівельної активності працюючих?


Калушанин Володимир Іваницький у своєму Facebook в доповнення до публікації опублікував простенький розрахунок наслідків економічного чуда від уряду.


”Як приклад, підприємець “спрощенець” 2 групи має право бути на цій категорії, якщо його річний оборот не перевищує 1,5 млн.грн.

Щоб досягнути такого річного результату йому дозволено створити робочі місця до 10-ти працівників. Умовно візьмемо, до розрахунку, досить завищену в зв’язку з конкуренцією та низькою купівельною спроможністю населення, середню націнку -50%. Умовно за рік при такій націнці підприємець може отримати 500 000 грн. доходу. Так сума вражаюча, але якщо такий результат досягти завдяки дозволеним створеним 10 -ти робочим місцям, заплативши встановлений урядом мінімум кождому працівнику 3904 грн (3200+ 704 ЄСВ) то після не складних підрахунків виходимо на цифру 468 480 грн. в рік (3904х 10 працівників =39904 грн в місяць х 12 місяців =468 480)

Тепер порахуємо без врахування витрат на - сплату єдиного податку ( сер. 6000 грн. в рік) ЄСВ за себе (8448 грн.рік) (оренду майна, доставку, зберігання ТМЦ, електроенергію та інші можливі накладні видатки, дохідність підприємця = 500 000 грн (націнка) - 468 480 грн ( гарантована річна мінімальна з/п працівників) = 31520 грн. можливо отриманого прибутку підприємцем в рік, що = 2626 грн в місяць”, — йдеться у коментарі.


За словами Володимира Іваницького, працівники гарантованої оплати отримають більше, ніж підприємець прибутку. І це парадокс. Виходів із ситуації є начебто кілька: скорочення робочих місць, тінь, збільшення націнки ”або плюнути на все і поки є ще сили та життєвий ресурс постаратись знайти роботу за кордоном”.


”Цікаво, а в уряді хоть хтось брав калькулятор в руки перед прийняттям рішень, які вливають на економіку в державі чи вони тільки гаслами вміють думати?


На даний час, якщо взяти в перерахунку до долара працівники б мали отримувани в середньому не менше, як 10-15 тис.грн, щоб почувати себе як до падіння гривні, (пенсіонери десь 3-5 тис грн) але і дохідність в грн в підприємств мала б вирости в еквіваленті до долара в 2-3 рази, але такого росту нажаль ми не побачили (ну хіба що в “Рошену”), хоча тендеції до росту, хоч малими кроками, але вже вимальовувались . Висновок простий — заробітні плати мали б рости паралельно дохідності підприємств. В протилежному випадку уряд просто доб’є все те живе, яке зосталось в економічному просторі країни не пропонуючи нічого для стимулювання розвитку підприємництва і створення нових робочих місць”,
— акцентує Володимир Іваницький.