Роман «Фелікс Австрія» Софії Андрухович, виданий Видавництвом Старого Лева, у 2014 році став переможцем всеукраїнської премії «Книга року ВВС», а також отримав особливу відзнаку «Форму видавців» у Львові та премію «ЛітАкцент року». Книга стала справжнім бестселером в Україні, інформують ”Вікна” з посиланням на прес-службу FILM.UA.
У 2016 році в австрійському видавництві Residenz Verlag вийшов німецькомовний переклад роману, який отримав назву «Паперовий хлопчик» (Der Papierjunge). А влітку 2016 року книгу було видано в Польщі.
«Зараз йде активна робота над концепцією майбутньої екранізації, а також почалися переговори з потенційними партнерами поза Україною. Вже у лютому ми плануємо його представити в рамках European Film Market в Берліні. В першу чергу, ми ведемо пошук партнерів на тих територіях, де книга вже була видана – у Польщі, Німеччині, Австрії та Швейцарії. Роман описує Станіславів (нинішній Івано-Франківськ) під владою Австро-Угорської імперії - ми дуже мало знаємо про цей період і про побут людей в цій частині України, а насправді це надзвичайно цікавий етап, який необхідно показати, – зазначає продюсер картини Надія Зайончковська. – Читаючи роман, я в якийсь момент усвідомила, що читаю не тільки для задоволення, а підсвідомо створюю перелік причин, чому книгу варто екранізувати. Я досить довго виношувала цю ідею, виклала її на папері. Перша ж зустріч із Софією підтвердила, що наші думки збігаються з трактуванням багатьох аспектів книги і подальшої адаптації до екранної версії. Для мене був дуже важливим момент розуміння з автором, а з Софією ми відразу знайшли спільну мову».
За словами Софії Андрухович під час роботи над книгою вона не думала про можливу екранізацію, проте коли роман було опубліковано, письменниця отримувала дуже багато відгуків українських, австрійських та польських читачів про його кінематографічність.
«Коли ж зрозуміла, що цього разу все серйозно – зраділа. Сумніви були і стосувались вони невпевненості щодо того, чи не варто зачекати на когось іншого, хто точно не зіпсує ідею. Але після розмов із Надією Зайончковською я відчула зацікавлення і довіру. Заімпонували слова Надії про три рівні персонажів роману: персонаж-місто, персонаж-їжа і персонажі-люди. Було дуже приємно, що моя книжка надихає, що людям з нею хочеться працювати, перетворювати її на щось нове, надавати історії іншої форми, – коментує Софія Андрухович. – Я впевнена, що сценарій і стрічка будуть дуже відрізнятись від оригінального твору. Думаю, це будуть зовсім інші твори – і це нормально. Я написала роман “Фелікс Австрія”, за який відповідальна. За всім іншим буду з цікавістю і насолодою спостерігати і вболівати».
«Для FILM.UA Group робота над екранізацією чудового роману Софії Андрухович – дуже важлива частина нашої стратегії, до якої входить створення фільмів та телевізійних проектів за видатними класичними та сучасними творами української літератури. Восени 2017 року на екрани вийде «Сторожова застава» за романом Володимира Рутківського, йде робота над анімаційним проектом «Мавка. Лісова пісня» за мотивами п’єси Лесі Українки, в розробці повнометражна стрічка «Захар Беркут» за повістю Івана Франка, восени планується початок виробництва мінісеріалу «Лемберг» за романом Богдана Коломійчука, в розробці й інші проекти. Нам здається дуже важливим за допомогою кінематографа звертатися до багатої української культури, робити популярними і впізнаваними її справжніх героїв – людей, дії та думки. Упевнені, що вони будуть цікавими не тільки українцям, але й усьому світу», – зазначає PR та маркетинг директор FILM.UAGroup Поліна Толмачова.
Дія роману «Фелікс Австрія» розгортається у Станіславові (нинішньому Івано-Франківську) кінця ХІХ – початку ХХ століття. Звичайне місто на кресах «щасливої Австрії», в якому живуть, страждають, нероздільно закохуються, захоплюються наукою і шарлатанськими виступами всесвітньо знаних ілюзіоністів, розважаються на балах і карнавалах, ходять на шпацер і ховають таємниці у різьблених комодах. І на тлі епохи, яка для нащадків щораз більше обростатиме міфами про ідилічне життя, – долі двох жінок, що переплелися так тісно, як стовбури дерев – у нерозривному зв’язку, який не дає ні жити, ні дихати, ні залишитися, ні піти.