Не бажаючи скоритися волі батьків і вийти заміж, сповнена прагнення служити тільки Господу, молитися за немічних і хворих, Ксенія перед шлюбом втекла з двома служанками (їх стала називати сестрами у Христі) з Риму до Єгипту, де заснувала жіночий монастир і стала його ігуменею. У цій обителі вона спочила у Бозі, зрікшись земних благ, благ мирського життя (походила з багатої родини) й осягаючи блага духовні.
У народній традиції українців цей день має кілька назв — Всені, Ксенії, Оксани, Доротеї, Оксани-Дороти. З ним пов’язують багато цікавих спостережень за змінами в природі, насамперед прогнозують весну. Кажуть:
На Оксани теплий день — зима повернеться, але не надовго.
Якщо на іменини Оксани прилетіли граки — на ранню й теплу весну.
Такий ранній приліт граків і ранню весну спостерігали у лютому 1989 року (принаймні, на Західній Україні). На Стрітення де-не-де вже зеленіла трава. Різкі похолодання більше не поверталися. У 20-тих числах місяця можна було одягати легку весняну куртку. (Добре пам’ятаю цю пору, бо розпочав свою роботу у редакції газети “Гірник”).
Інші народні прогностичні прикмети стверджують:
Яка Оксана — така весна.
Оксана-Дорота заповідає сніги і болота.
Якщо на Оксани день ясний і тихий — весна буде гожою.
Якщо на Оксанин день сонце пригріло в обід, то на ранню весну, а коли хурделиця, то негода затягнеться надовго.