Значна кількість книжок, посібників, публіцистичних праць Ігоря Андрухіва знаходяться у бібліотеках різних навчальних за 
Учасники “круглого столу” обговорили теми: участь науковця у становленні Незалежності України, археологічні дослідження на території меморіального комплексу «Дем’янів лаз», участь у піднятті Державного прапора України, діяльність в культурно-науковому товаристві «Рух» та обласному товаристві «Меморіал», створення обласної асоціації молодих істориків, інформують ”Вікна”.
Також мова йшла про історичні та правові дослідження Ігоря Андрухіва, а саме: архівну діяльність, діяльність молодіжних товариств, релігійне життя на Прикарпатті, тоталітарні режими на території України, діяльність правоохоронних органів, дослідження історії населених пунктів України та інше.
«Спадщину Ігоря Андрухіва ми будемо оцінювати ще довгий час. Дуже легко зараз, коли ми маємо 25 років Незалежності, говорити про любов до України, про історичні процеси, які зараз відбуваються і то існують певні питання, які викликають постійну дискусію. А Ігор Андрухів про це говорив ще наприкінці Радянського Союзу і в перші роки Незалежності. Говорив про репресії, про християнську мораль, коли за такі теми можна було позбутися волі. Але він не боявся, був щирою, відкритою людиною, великим науковцем, великим істориком, який присвятив своє життя дослідженню Західної України», – розповідає проректор з наукової роботи Університету Короля Данила, кандидат юридичних наук, доцент Олександр Острогляд.
Значна кількість книжок, посібників, публіцистичних праць Ігоря Андрухіва знаходяться у бібліотеках різних навчальних закладів. Зокрема це підручники та посібники «Основи християнської моралі», «Християнська етика», «Історія України».
«Він для мене був романтиком, не корисливою людиною. Залишив по собі велику кількість наукових праць та публікацій у періодиці. Минуло п’ять років з того часу, як батько помер, зараз ми відзначаємо 60-річницю з його дня народження. Він був педагогом з великої букви. Я розумію, в яких складних умовах він перебував, беручи участь в становленні незалежної України. Тато не любив піару, не любив людей, які на трагедіях українського народу, пов’язаних з серединою ХХ століття, формували собі політичну кар’єру. Батько першим брав участь у розкопках Дем’янового Лазу, одним з перших піднімав синьо-жовтий прапор на території України і одним з перших написав «Основи християнської моралі», досліджував складну історію нашої України. І я дякую Богу, що маю можливість зараз про це говорити», – наголосив син науковця, проректор з навчально-виховної роботи Університету Короля Данила, кандидат юридичних наук, доцент Олег Андрухів.
Довідка. Андрухів Ігор Олексійович (4 січня 1957– 11 грудня 2011) – доктор історичних наук, кандидат педагогічних наук, професор, полковник міліції у відставці.
Народився в селі Перевозець Калуського району Івано-Франківської (тоді Станіславської) області в сім’ї робітників. У 1984 р. закінчив історичний факультет Івано-Франківського педагогічного інституту ім. В. Стефаника. Працював піонервожатим, вчителем історії та завучем школи м. Тисмениця по виховній роботі. У 1990 році був обраний на посаду 1-го секретаря Тисменицького райкому компартії України. З 1994 по 1998 рр. – провідний архівіст Державного архіву Івано-Франківської області. З 1998 року проходив службу в органах внутрішніх справ, а саме – на викладацькій роботі в Прикарпатському юридичному інституті Львівського державного університету внутрішніх справ. А з вересня 2011 року – професор кафедри теорії та історії держави і права та по сумісництву – радник ректора Івано-Франківського університету права імені Короля Данила Галицького.
У 1997 році захистив кандидатську дисертацію на тему: «Виховна діяльність українських молодіжних товариств Галичини: 1894–1939 роки» зі спеціальності 13.00.01 – Теорія і історія педагогіки та отримав науковий ступінь «кандидат педагогічних наук». У 2006 році захистив докторську дисертацію зі спеціальності 07.00.01 – Історія України, дисертація на тему: «Політика Радянської влади у сфері релігії та конфесійне життя на Прикарпатті в 40-80-х роках XX ст.: історико-правовий аналіз» та отримав науковий ступінь «доктор історичних наук». У 2005 році Андрухіву І. О. присвоєно вчене звання «доцента кафедри соціальних дисциплін», а у 2011 році – «професора кафедри теорії та історії держави і права».
Андрухівом І. О. було створено наукову школу з дослідження історії діяльності правоохоронним органів на Прикарпатті та вперше, на основі раніше засекречених архівних матеріалів правоохоронних органів, досліджено репресії періоду Другої світової війни на території Західної України. А десятки книг Ігоря Олексійовича неодноразово були удостоєні нагород та номінацій.
Під керівництвом Андрухіва І. О. було захищено ряд дисертаційних досліджень. За активну педагогічну та наукову діяльність у 1988 р. Андрухів І. О. став лауреатом Республіканської премії ім. Миколи Островського, «Відмінником народної освіти УРСР» (1989), у 2003 р. був визнаний найкращим науковцем року на Прикарпатті, лауреат премії ім. Р. Федоріва (2003) та М. Стельмаховича (2007). Також, був нагороджений відомчими відзнаками МВС України, серед основних: «За відзнаку в службі I ступеня», «За розвиток освіти, науки і техніки (I та II ступінь)» (2006, 2007) та «Почесний знак МВС» (2008).
Ігор Олексійович з дружиною Оксаною прожив у шлюбі 29 років. Виховував трьох дітей: Мар’яна, Олега та Богдану-Марію.
