5 лютого 1933 року Михайло Козоріс заарештований за звинуваченнями у націоналізмі (зокрема за роман «Голуба кров&r Продовжуючи серію публікацій «Історико-краєзначий календар» Калущини», старший науковий співробітник краєзнавчого музею Калущини, історик Іван Тимів пропонує читачам краєзнавчі матеріали, які допоможуть ознайомитися з історичними й культур-ними подіями краю, пізнати життєвий і творчий шлях наших славних краян.
Повністю прочитати укладений календар можна тут.
2 березня 1882 року у Калуші народився Михайло Козоріс – український прозаїк, поет, байкар, публіцист. Початкову школу закінчив у Калуші, пізніше навчався у Станіславівській гімназії, на юридичному факультеті Львівського університету.
Меморіальна дошка Михайлу Козорісу у Калуші, де була його родинна садиба. Нині тут — центральна бібліотека
Літературну діяльність розпочав 1907 року як поет. Друкував у періодичних виданнях Галичини і Буковини нариси, оповідання, повісті. У 1908–1912 – навчався на юридичому факультеті Львівського університету. Працював у редакції «Калуського листка».
З інвазією російських військ (1914) Михайла Козоріса вивезли до Росії, в Томськ. У червні 1917 року повернувся в Україну, працював у Вінниці секретарем земельної управи і викладачем німецької мови в гімназії.
У квітні-листопаді 1918 був ув’язнений за наказом уряду Української Держави.
У 1919 році – повітовий комісар Делятина і Косова З вересня 1920 року жив у Радянській Україні, член КП(б)У. Працював слідчим губернського суду у 1924–1926 роках, а згодом — у Наркоматі юстиції УСРР. Належав до літературної організації «Західна Україна».
Михайло Козоріс — автор таких творів: «Тарас-дитина» (1914), «Дві сили» (1927), «Віче», «То був злодій» (1928), «За порадою» (1929) «По кам’яній стежці», повістей «Село встає» (1929), «Чорногора говорить» (1931), «Голуба кров» (1932), «Соціальні мотиви в творчості В. Стефаника (1932) та ін. Його перу належить науково-публіцистична розвідка «Польський терор на Західній Україні».
На підставі постанови «особливої трійки» УНКВС Ленінградської області від 9 жовтня 1937 року був розстріляний.
Із мороку забуття письменник повернувся 1959 року, коли почався процес реабілітації репресованих у 30-40-ві роки. Рішенням військового трибуналу Київського округу від 10 лютого 1959 року вироки 1933 і 1937 років у справі Козоріса «скасовані за відсутністю складу злочину».
Офіційний документ про реабілітацію датований 21 червня 1990 року.
У 2017 році минає135 років від дня народження письменника.
Як повідомлляи ”Вікна”, активісти знайшли і прибрали могили батьків та брата відомого калушанина Михайла Козоріса.
