Цей чудовий портрет "Квітки" теж зроблений у підпіллі. Жовтень, 1949 р. Їй виповнилося 20 літ. | Фото: Українс Василина Петріянчук-Домнюк народилась 6 лютого 1929 року в с. Стебнях. Окрім неї, у батьків було ще троє дітей, інформують "Вікна".
У роки війни її старший брат Григорій вступив в ОУН, пізніше — в УПА. 18-річним юнаком прилучився до бойових дій проти німців. У 1945 році в селі поновилася радянська влада, вся повстанська робота велась в умовах глибокої конспірації. Василині Петріянчук запропонували пройти вишкіл медсестер, і вона погодилася. Близько восьми місяців відвідувала таємні курси, що їх вела професійна лікарка. Далі склала іспити і була зарахована в повстанську мережу. Взимку 1946 р. вступила в ОУН, прийняла присягу і стала повноправною підпільницею “Квіткою”.
У спогадах, опублікованих Василем Гуменюком, жінка розповідала зоерма таке:
"... від осені 1947 р. вся наша сім'я – батько, брат, зять, дві сестри і я – стали членами збройного підпілля. Передбачивши таку долю, батько заздалегідь заховав у лісі одяг, харчі та речі першої потреби, тож, увірвавшись до нашого обійстя, опергрупа застала тільки напівпорожню хату і стайню. Ввечері того ж дня батько і сестри зі сльозами на очах спостерігали, як палають наші будівлі, а ми із зятем молились за Наталку, яка ціною свого життя врятувала нас для продовження боротьби..."
Про смерть Василини Петріянчук-Домнюк стало відомо кілька днів тому, хоча померла вона ще 3 березня цього року. Жінку поховали у рідному селі. А сьогодні у групі "Український Визвольний Рух - ОУН та УПА" опублікували кілька її бойових знімків.
Цей фотосюжет був зафіксований у жовтні 1949-го провідником "Перебийносом" на горі Копілаш (границя між Гуцульщиною і Буковиною). Всі особи ідентифіковані. "Квітка" стоїть крайньою справа.
Фотографовано на Різдво 1950-го року. Зліва направо: сидять — Ганна Танасійчук (старша сестра "Квітки" і дружина "Кучерявого", Петро Домнюк-"Степовий" (батько дівчат і "Вихора"), Василина Домнюк-"Квітка"; стоять — Танасійчук Петро-"Кучерявий" (розстріляний у Києві) та Григорій Домнюк-"Вихор" (загинув у бою з опергрупою МГБ)
