Перекладач розкаже про роман та його автора. Початок презентації о 18:30 Переклад здійснив Олександр Бойченко, який також є автором післямови «Ситий днями». Перекладач розкаже про роман та його автора. Початок презентації о 18:30, інформують "Вікна".
Роман «Красиві двадцятилітні» вийшов 1966 року у Парижі як один із томів бібліотеки «Культури». У Польщі був опублікований лише 1988 року, та й те – з цензурними купюрами. Українською роман видається вперше.
Як зазначено в анотації, «Красиві двадцятилітні» – автопортрет культового польського письменника 50-60-х років Марека Гласка на тлі комуністичної Польщі й не набагато розумнішої Франції, упокореної Німеччини і войовничого Ізраїлю, а також ідеологічного тиску і богемних розваг, міліцейського шантажу і нічних ресторанів, психіатричних клінік, в’язниць і борделів. Написана «дивною мішаниною жаргону, урядових повідомлень, лексики вулиці й партійних зборів», ця пародія на автобіографію – попри весь її художній вимисел – є одним із найправдивіших літературних відображень найбрехливішої епохи в історії Східної Європи і найвідомішою книжкою автора, яка дотепер продовжує здобувати собі численних прихильників у всьому світі”.
У «Красивих двадцятилітніх», як в усій творчості Марека Гласка, відображене його загострене і критичне сприйняття дійсності, трагічне тут переплітається з комічним, іронія межує з вразливістю. Марек Гласко уникає пафосу, не агітує за свою правду: він збирає картину світу із правдивих моментів, залишаючи право робити висновки читачеві.
Перекладач, «Видавництво 21», галерея-книгарня «Під Лиликом» запрошують поспілкуватися про хорошу літературу і те, що її такою робить.
Довідка. Марек Гласко (Marek Hłasko, 14.01.1934, Варшава – 14.06.1969, Вісбаден) – польський прозаїк і кіносценарист. Був легендарною постаттю свого покоління, символом нонконформізму. У літературу увійшов на початку 1950-х років, одразу посівши чільне місце серед молодих письменників свого часу. Протягом життя працював на різних роботах і, за власним зізнанням, освоїв сімнадцять професій.
Після посилення у Польщі ідеологічного контролю Гласко особливо гостро реагував на брехливу систему, яка нівелювала право людини на свободу, приводячи особистість до деградації. Його книги «Кладовища» та «Наступний до раю» дають тверезу оцінку тогочасній Польщі і позначені, за словами Євгена Маланюка, цинізмом життя і цинізмом знаття. Система воліла позбутися такого подразника, і 1958 року Марек Гласко назавжди залишив Польщу. Спочатку жив у Парижі, співпрацюючи з «Культурою» Єжи Ґедройця. Згодом – в Ізраїлі, Австрії, ФРН, Швейцарії, США. Повертаючись зі зйомок фільму за його сценарієм, Марек Гласко зупинився вдома у свого вісбаденського приятеля, де вночі з 13 на 14 червня 1969 року помер від передозування снодійним. Був похований у Вісбадені. 18 листопада 1975 Марека Гласка перепоховали на варшавському кладовищі.