ВІКНА 22 роки поруч!

“Не ходити псєчими стежками”, пишатися гімназійною формою, — випускниця Калуської гімназії згадала Дмитра Бахматюка

Колишня учениця Калуської гімназії Марта Коник написала у соціальній мережі пост про першого директора Калуської гімназії Дмитра Бахматюка. Пост уже зібрав чимало відгуків.
Переглядів: 1002
| Фото: зі сторінки Марти Коник/Facebook

Калушанка пише

Давно хотіла розказати про Калуську гімназію, про нашого директора, який її придумав, про його сад, і про то, що мені все частіше тепер здається, що то, може, була якась окрема реальність, особлива історія. 

На початку 90-их у Калуші, Бахматюк Дмитро Михайлович видумав Калуську гімназію, і разом з великою працею прибічників-однодумців зробив її. Ну та не так собі зразу, взяв і зробив. Не за 7 днів, очевидно. За переказами, мерії довелося зрозуміти, що з появою Незалежності, у місті теж має з'явитися заклад, що збиратиме у себе найцікавіших до науки і світу людей. Ну я обожнюю цю історію. Розказують, що спочатку вся моя гімназія займала аж 2 класи, які ще й розміщувалися на території чужої школи. Один з них — то були учні (28 осіб), а другий — то була вчительська. За два наступні роки учнів уже було 278, а власне приміщення далі існувало тільки як абстракція.

Згодом міська влада виділила для Калуської гімназії приміщення колишнього дитячого садочка. 

Так виглядає приміщення колишньої гімназії. Фото Oleh Lykholat

Завжди було дуже цікаво уявляти тих гімназистів 90-их, у тих камізельках у клітинку, на території дитячого садочка, посеред кримінального району, як вони кожного ранку підіймають прапор і співають гімн України. 

Марта Коник пригадує, що перший директор Калуської гімназії Дмитро Бахматюк багато курив і часто збирав учнів. 

Директор займався тим, що курив, здається, кожні вільні 20 хв, і збирав гімназистів після уроків, аби разом розправляли камінці для створення нормального спортивного майданчика і майбутнього славнозвісного газону. А ще — навчав фізики, "не ходити псєчими стежками", пишатися своєю гімназійною формою, читати електронні книжки і не поступати до львівських університетів. Про УКУ він не знав, а ми не до всього дослухалася.

Також Дмитро Бахматюк започаткував сад. 

Але всі ми знали, що на території гімназії директор виробляє сад із найрідкіснішими рослинами. Ми якраз були останнім класом, якого Дмитро Михайлович ще навчав фізики, бо потім він уже займався садом, а ми займалися новими вчителями фізики-астрономії.