Однак, за словами Блаженнішого Святослава, за кілька днів те саме, можливо, зробимо і ми, прості громадяни України | Фот На цьому наголосив Глава УГКЦ Блаженніший Святослав під час проповіді на Архиєрейській Божественній Літургії 9 квітня у свято Входу Господнього в Єрусалим у Патріаршому соборі Воскресіння Христового, інформують "Вікна" з посиланням на Департамент інформації УГКЦ.
У Священному Писанні один із ключових образів, яким Боже Слово відкриває істину є образ Бога, який приходить: «Наш Господь не є закритим сам у собі, а грядущим; Він є Богом, який рухається, Богом, який приходить до людини. Сьогоднішнє свято Входу Господнього в Єрусалим у собі несе один єдиний зміст і благовіст – “гряде наш Господь”». Навіть більше, кожна подія Страсного тижня є також розкриттям істини про прихід Господній до нас.
Євангельське читання цього дня має дві частини. Насамперед у ньому йдеться про дивну вечерю, що є «прообразом Тайної вечері, яку Ісус буде споживати зі своїми учнями перед своєю смертю на хресті»: «У домі Лазаря Той, хто воскресив, і той, кого воскресили, разом споживають вечерю. Дивна та вечеря! Учора наш Господь викликав людину з гробу, яка вже чотири дні перебувала в рабстві смерті, а сьогодні з нею вечеряє. Ба більше, сестра Лазаря на тій вечері помазує Ісуса… Бо у Священному Писанні помазували миром лише царів, священиків і пророків. Але це помазання показує нам щось глибше: та вечеря є ніби одкровенням внутрішнього життя Пресвятої Тройці, яка запрошує людину розділити з нею її вічне життя у воскресінні».
А інша частина – Христос, входячи в Єрусалим, зустрічає молодь, яка першою Його впізнає і приймає як Того, на якого так довго чекали, який може сповнити всі мрії молодої людини.
Глава УГКЦ пояснив:
«Його вхід має кілька глибоких ознак. Найперше, це низходження, приниження – сьогодні Його вітають у славі, а за кілька днів від нього відречуться і скажуть, що немає іншого царя за римського кесаря; сьогодні стелять одяг перед ослям, на якому Він в’їжджає в Єрусалим, а за кілька днів з нього самого здеруть одяг і Він нагим предстане перед світом, а його одіж розділять між собою розбійники, що його розпинали, кидаючи жереб; сьогодні ріжуть галузки з дерев на знак сприйняття Єдиного, який несе перемогу, а за кілька днів Його розіпнуть на хресному дереві і не будуть очікувати від нього, що Він дасть їм життя, а заберуть від Нього самого життя».
Та серед тих людей, які бачать Христа, який подібно, як цар Давид, що заснував Єрусалим, сідає на жереб’я і входить у місто, є особи двох категорій. Одні, подібно, як молодь, інтуїтивно відчують Бога як Царя, тому, аби перед Ним відкрити своє життя, вони до Його ніг стелять свою одіж (свою роль у суспільстві, своє завдання). А є інші, які в момент Його входу, прагнуть Його вбити. Людина по-різному сприймає Бога, що до неї хоче наблизитися…
Далі проповідник продовжив:
«За кілька днів ми побачимо, як державні мужі й політики будуть бігати по церквах, жодної Літургії до кінця не вислухаючи, до Причастя не приступивши, аби зробити гарну фотографію і гарно показати себе. А пізніше, тут, в Києві, не вагаючись, вони підпишуть будь-який закон, який буде смертним засудом сімейних цінностей. Вони поклоняться новій атеїстичній ідеології гендеру, називаючи її чомусь «європейськими цінностями». Буквально за кілька днів сила політиканів заповнять наші храми і посвячуватимуть паски, але не завагаються за 30 срібняків продати національну українську ідею, аби показати себе новоявленими месіями, а насправді вони є бешкетниками, які руйнують Українську Державу, виступають проти самих засад суспільного державного буття і називають себе патріотами».
Однак, за словами Блаженнішого Святослава, за кілька днів те саме, можливо, зробимо і ми, прості громадяни України. Адже нині ми освячуємо вербу, а коли перед нами постане життєво важливий вибір, ми не зуміємо нашу віру втілити в наші вчинки. І, можливо, будемо відрікатися від того Господа, якому співаємо сьогодні «осанна».
