Про це головному редактору «Дня» Ларисі Івшиній повідомив режисер, автор циклу фільмів «Загадка Норильського повстання» Михайло Ткачук, інформує "День".
Крім того, правозахисниця Мрідула Гош повідомила:
«У той час, коли свято радощів з нагоди Дня матері переповнює і серце і стрічку, я тихо згадую мого батька, який від нас відходив 19 років тому, саме тоді надходить інша сумна звістка. Відійшов у засвіти Євген Степанович Грицяк у віці 90 років. Очільник Норильського постання 1953 року, прихильник ненасильницького руху (за що я його називала українським Ґанді), відомий перший знавець йоги, який самостійно вивчив англійську мову в ув'язненні, переклав книгу "Автобіографія йоги" всесвітньо відомого Свамі Йогананди.... про нього багато можна писати. Мене вразили його слова під час першого знайомства у 2013 році. "Ми не прощаємося, бо ми вічні." Так. Він збагнув велику Істину про вічність душі, ніколи не шукав славу або влади. Ми не прощаємось ніколи. Царство небесне, Євгене Степановичу! Незабутня вічна пам'ять! Мої глибокі і щирі співчуття його донці, онуку і родичам!».
Раніше йшлося, що за гратами організатора Норильського повстання Євгена Грицяка з Прикарпаття врятувала йога.
Довідка. Грицяк був членом молодіжної організації ОУН. Його заарештували та засудили до 25-річного ув’язнення у 1949 році.
У таборах ГУЛАГу Грицяк активно протистояв табірній адміністрації, за що мав 42 дисциплінарні покарання.
У 1953 році він став одним з лідерів повстання політичних в'язнів Норильського концтабору, яке тривало з 26 травня по 4 серпня 1953 року. Це було найперше й наймасовіше повстання після смерті Сталіна.
У той час в районі міста Норильськ було щонайменше 50 тисяч в’язнів.
В’язні зібрали мітинг, на якому виступив Грицяк із закликом до страйку, і відмовилися повертатись у житлову зону.
Згодом адміністрація колонії поставила ультиматум: вихід за зону або розстріл. Щоб уникнути кровопролиття і зберегти людей, керівник повстання Євген Грицяк вивів усіх за зону.
Останні роки Євген Грицяк мешкав на Прикарпатті.