Мешканець Калущини був важко поранений у бою з відділами НКВС | Фото: Ярослав Коретчук Михайло Оленюк нарождився 1919 року у селі Старий Угринів Калуського району у селянській сім’ї. У 1930 році закінчив народну школу у рідному селі, опісля — продовжив навчання в Калуші. Він був активним учасником сільської філії товариства «Просвіта» та молодіжного товариства «Луг», інформують "Вікна".
Як повідомив у своєму Facebook директор Івано-Франківського музею визвольної боротьби імені Степана Бандери Ярослав Коретчук, з встановленням радянської влади у 1939 році Михайло Оленюк переходить на територію Генерал-губернаторства Польща. У 1941 році проходить військовий вишкіл ОУН в місті Кракові. В 1941-1943 роках він служив в Українській допоміжній поліції. Влітку 1943 року вступає до УНС, де виконує функції інструктора-вишкільника. З осені 1943 року — в сотні «Змії» командира «Різуна». В січні - березні 1944 року — політвиховник сотні, згодом — чотовий четвертої чоти.
Навесні 1944 року він був направлений командуванням у старшинську школу «Олені-1», яку закінчив у званні булавного. Влітку цього ж року призначений чотовим сотні «Месники» групи «Чорний Ліс», а вже у жовтні очолив новосформовану сотню «Залізні» куреня «Смертоносці» та був підвищений до звання старший булавний.
В лютому 1945 року сотня ввійшла до складу куреня «Дзвони». 15 квітня 1945 року Михайло Оленюк був підвищений до звання хорунжого, а вже наприкінці місяця сотня перейшла до складу куреня «Смертоносці».
Мешканець Калущини був важко поранений у бою з відділами НКВС у Гуковому лісі біля села Гостів Тлумацького району. Щоб не потрапити живим у полон, молодий чоловік дострелив себе. Похований 18 травня 1945 року на Гостівському сільському цвинтарі.