На старому цвинтарі Калуша можна проводити екскурсії не гірші, ніж на Личакові. ФОТО

Олександр Коваль і Василь Фіцак роблять усе, аби допомогти Калушу з розвитком туризму. Зараз чоловіки розчищають старий цвинтар, шукають поховання відомих людей, аби робити екскурсії не гірше, ніж на Личакові у Львові. А на осінь готують у Калуші пивний фестиваль.
Переглядів: 1232
Двоє друзів-калуш займаються усім, чим можна, аби проштовхувати місто, його історію

Олександр Коваль розповів «Репортеру»:

«Тут на кладовищі хочемо ідентифікувати всіх відомих людей, позначити могили, розділити секторально, зробити стенди. – Але спершу треба це все вичистити. Тоді можна й екскурсії водити не гірше як на Личакові. Тут дуже цікаві постаті, які творили історію не лише Калуша».

Василь Фіцак, за професією слюсар, а нині —  краєзнавець, знає історію старого кладовища краще за істориків:

«А тут ми з-під землі й сміття розчистили могилу Фердинанда Полюшинського. Він інженер, очолював ревізійний відділ лісів повіту і Калущини, Досить відома постать на той час. Взагалі, на польських сайтах не було відомостей, де він похований – ні місця, ні дати. А він тут. Подали запити, але ніхто з рідних ще не звертався».

Багато місць поховань втрачено і вже не відновиш, бо ж саме кладовище започаткували ще в 1790 році. В той час, як правило, ставили дерев’яні хрести, які стояли не більше півстоліття.

Калуське кладовище зазнало багато руйнувань від двох воєн. Самі ж віднаходили пам’ятники зі слідами від куль, снарядів. Та найбільше, говорять активісти, шкодять люди, які просто скидають сміття на могили чи у розбиті гробниці.

Двоє калушан вже ідентифікували близько 400 осіб. Серед них чимало відомих людей, які зробили значний внесок у розвиток Калуша – бургомістри, промисловці, просвітяни, духовенство, судді, військові.

Усі напрацювання наразі у рукописному вигляді у Василя. Він збирає та зберігає, аби потім видати, як кошти знайдуться. Дослід­жувати є що – три гектари площі.

Детальніше — у публікації «Історія лежить у склепах».