Блаженніший Любомир буде похований у крипті Патріаршого собору Воскресіння Христового у Києві як будівничий цього храму Про це сказав Отець і Глава Української Греко-Католицької Церкви Блаженніший Святослав під час прес-брифінгу з приводу сумної звістки про відхід у вічність Архиєпископа-емерита Любомира Гузара, інформують "Вікна" з посиланням на Департамент інформації УГКЦ.
Вчора вранці з ним попрощалася його найближча спільнота сестер, отців, семінаристів у Княжичах, де він проживав упродовж останніх років свого життя.
Траурний кортеж вирушив до Львова, до його родинного міста, де він народився, де мешкає його родина, до міста, де 26 січня 2001 року він зійшов на престол Києво-Галицьких верховних архиєпископів і очолив нашу Церкву.
Львів’яни і всі люди доброї волі зможуть попрощатися з Блаженнішим Любомиром в архикатедральному соборі Святого Юра у п’ятницю і суботу, 3 і 4 червня.
Сьогодні о 10:00 буде відслужено Заупокійну Божественну Літургію. Собор буде відчинено вдень і вночі.
У суботу, 3 червня, о 9:00 відслужать Заупокійну Архиєрейську Літургію і тоді розпочнеться скорботна хода вулицями княжого міста Львова, яка завершиться у храмі Архистратига Михаїла – монастирі монахів Студійського уставу.
Вранці в неділю, 4 червня, тіло кардинала прибуде до Патріаршого собору Воскресіння Христового.
Усі кияни, мешканці та гості міста зможуть попрощатися з Блаженнішим Любомиром упродовж неділі і понеділка зранку.
У свято П’ятдесятниці в Патріаршому соборі в присутності його тлінних останків буде відслужено три Божественних Літургії: о 7:30, 9:00 та об 11:00. Одразу після останньої Літургії відслужать Вечірню з коліноприклонними молитвами.
Цього ж дня о 18:00 в Патріаршому cоборі в Києві відбуватиметься Чин Архиєрейського похорону. Відтак будуть молитовні чування всю ніч із читаннями Божественного Євангелія.
У понеділок, 5 червня, об 11:00 відбудеться скорботна Архиєрейська Божественна Літургія з Чином погребіння.
«Блаженніший Любомир буде похований у крипті Патріаршого собору Воскресіння Христового як будівничий цього храму, як його найбільший скарб, як той, що стає великим і непорушним наріжним каменем цієї святині навіки».
