Ілюстрація. Із борщівником боротися важко, але можна Як повідомив начальник управління надзвичайних ситуацій Калуської міської ради Ігор Головатчук, якщо у минулому році площа, заросла борщівником, у Калуші становила 180 кв. метрів, то цього року вона виросла до 368 кв. метрів, пишуть "Вікна".
Як відомо, борщівник Сосновського («ведмежа лапа», «помста Сталіна», «окупант») — багаторічна рослина родини зонтичних із 2-5-річним циклом розвитку. Оскільки довжина листків борщівника часто сягає 2 м, інколи буває до 3,5 м, відповідно з’явилася народна назва «гераклова трава». Завезли його в Україну після Другої світової війни як одну із силосних культур, що давала таку кількість зеленої маси з гектара, як ні одна з традиційних. Також борщівник Сосновського є прекрасним медоносом. Але виявилося, що він має токсичний сік, який викликає важкі опіки. Тваринам можна було його згодовувати лише як силос — після цього отрута розкладалася. Та все одно молоко в корів від нього ставало гіркуватим. Тож від його посівів довелося відмовитися. Але було вже пізно - борщівник Сосновського чудово почувався і без особливого догляду. Рослина легко дичавіла, розсівалась насінням. І нині її отруйні зарості стали звичним явищем в Україні. На сьогодні майже по всій території України зустрічається ця рослина, але найкраще борщівник Сосновського почуває себе у місцях достатньо вологих.
Ігор Головатчук каже:
"Це дуже небезпечна рослина, але боротися з нею непросто. Одним із методів є скошування. Його треба проводити з весни. У Калуші цим займається комунальне підприємство "Калушавтодор". Метод, чесно кажучи, не надто ефективний".
Більш надійний метод — хімічний, тобто окроплення рослини спеціальними засобами. Вони, щоправда, досить дорогі.
Ігор Головатчук додає:
"Щороку в обласну лікарню з опіками від борщівника потрапляють мешканці Прикарпаття. Тому треба боротися з цією рослиною та не давати їй поширюватися".
Слід пам'ятати, що прозорий водянистий сік рослини багатий на фотоактивні сполуки, що під дією ультрафіолетового (зокрема сонячного) випромінювання надають йому токсичних властивостей. Навіть одноразове торкання до борщівника призводить до опіків 1-3 ступенів. Опіки, особливо у перші кілька діб, схожі на термічні. Для них характерна гіперемія (почервоніння), водянисті пухирі. Опіки з'являються на вражених ділянках тіла не одразу після контакту, а через 1—2 дні, розвиваючись поступово під впливом сонячного ультрафіолету. Місця уражень важко гояться, загострюються прояви інших шкірних захворювань. Не торкайтесь до оманливо м'якого листя борщівника Сосновського оголеними руками! Не дозволяйте дітям зривати листя борщівника чи бавитись ним улітку. Попереджати про небезпечну рослину чужих і власних дітей. Не використовуйте листя борщівника як серветки, ніколи не витирайте ним руки чи ноги. Працюйте з рослиною тільки в щільному одязі та гумових рукавичках.