Ропу із криниці, яка стоїть посеред старого колгоспного саду, місцеві мешканці використовують для консервації та "підсолюють" нею корми для худоби, інформують "Вікна".
А віднедавна з новицької ропи почали виготовляти перші сувеніри, які ідентифікують Калуш як місто солеварів.
Ініціатор відновлення солеваріння Олександр Коваль розповідає:
"У Калуші немає жодного сувеніра, який би асоціювався із містом. Тому ми із Василем Фіцаком вирішили, що хорошим сувеніром буде сіль. Тут є звичайна ропа, та сама сіль, тільки у вигляді розчину. Ця ропа є насиченою, концентрація солі - близько 305-310 г/л. Ми почали звідси набирати ропу і випарювати. Виходить звичайна сіль, без шкідливих домішок. Від "магазинної" відрізняється тим, що не містить йод".
Калушанин Олександр Коваль працює на «хімії», а його робота пов’язана із приготуванням розсолів. Тож, технологію знає доконало. Розсоли Олександр Коваль та калушанин Василь Фіцак випарюють вдома на кухні. Це — тривалий процес, адже, щоб випарити 5 літрів ропи потрібно витратити 5-6 годин та немало коштовних енергоносіїв.
Готову соляну «цеглину» калушанин обмотує стрічкою. Зверху — «клеймить» печаткою із калуським логотипом.
Перші сувеніри, які ідентифікують Калуш та нагадують про його давні промисли, уже стали візитною карткою для офіційних делегацій під час нещодавнього святкування Дня міста. А ініціатори ідеї зауважують: проект — не комерційний, а, швидше, промоційний.