Учасники програми втілюють власні ініціативи й за допомогою цього усвідомлюють себе як людей Програма «Майстерня сільських ініціатив» працює в трьох областях і об’єднує Центральну, Східну та Західну Україну (Черкаська, Донецька та Івано-Франківська області), з учнями 8 – 11 класів, інформують "Вікна" з посиланням на прес-службу програми.
9 червня у Косівському районному будинку дитячої творчості старшокласники представили публіці ініціативи, над якими працювали впродовж цього року. У процесі роботи над ініціативами школярів підтримували ментори – випускники програми минулих років, досвідчені тренери з організації «Інша Освіта», а також координаторки програми.
В Косівській районній бібліотеці зі школярами зустрівся письменник Тарас Прохасько. Розмовляли про те, як знайти себе, як бути сміливим робити те, що насправді хочеш і як почуватися щасливим.
Координаторка програми в Івано-Франківській області Іванною Чупак зазначає:
"Через “Майстерню сільських ініціатив” я вкотре зробила для себе відкриття, що молодь у сільській місцевості має величезний потенціал для розвитку своїх маленьких громад. Усі наші учасниці та учасники несуть в собі велику кількість креативних і незвичних ідей, але для їх втілення, реалізації і життя потребують тільки невеликого поштовху, мотивації ззовні, інструментів і знань у сфері комунікації та проектного менеджменту. Саме такі інструменти, перший імпульс і поштовх надає їм програма. Після перших кроків у реалізації ними власних проектів я бачу перед собою вже зовсім інших молодих людей: впевнених в собі, зосереджених на справі і переконаних, що село – це теж простір для їх самореалізації. Тому не треба далеко втікати від власної домівки, щоб досягти поставленої мети".
Координаторкою в Черкаській області Вікторія Феофілова каже:
"Міжкультурна комунікація є важливою частиною нашої програми. Наприклад, зараз на семінарі разом працюють тренери з України, Польщі та Росії. Це допомагає учасникам побачити, як така команда може злагоджено працювати. Крім того, на Майстерні досвіду – фінальному семінарі програми – зібрані учасники з Центральної, Східної та Західної України. Вони частенько приїжджають зі стереотипами. Але в кінці, коли роз’їжджаються по домівках, то плачуть одні в одних на плечах. Донецькі плачуть за івано-франківськими, а ті – за черкаськими. Мені здається, що це наш вклад у єднання України".
