Ілюстрація. На суїциди наважуються з різних причин Фахівці наголошують, що суїциди є однією із трьох основних причин смертності в нашій країні. Тож, у Калуському МРВ УДСНС спробували розібратися, що змушує людину так не хотіти жити, аби вдаватися до таких фатальних кроків. Причин — багато і кожен вік має, так би мовити, свої аргументи, передають "Вікна".
В молоді такими чинниками можуть виступати підвищена емоційна чутливість, імпульсивність, неврівноваженість та інші характерні особливості психіки. Кожне розчарування, невдача, конфлікт може сприйматись в цьому віці як крах, до того ж ієрархія цінностей, відчуття значимості життя не є у всіх вже достатньо сформованим, що збільшує фатальність сприйняття життєвих труднощів.
В середньому та старшому віці причиною вчинення самовбивчого акту, в першу чергу, може стати самотність, відчуття непотрібності іншим, хвороби, які виснажують фізично та психічно і вимагають значних матеріальних витрат, небажання бути тягарем для близьких. Індикатором вчинення цього поступку можуть виступати ще й такі фактори як переживання образи, втрата близьких, зрада, розлучення, почуття провини, сорому, невдоволення собою, страх перед покаранням, почуття помсти, бажання привернути до себе увагу, викликати жаль, співчуття. Поряд з цими чинниками не менш вагоме значення, особливо в теперішній час, набувають і матеріальні нестатки, кредитні зобов’язання та матеріальні борги (в тому числі через великі програші в ігрових автоматах, в карти).
Кожному такому рішенню, в більшості випадків, передує затяжна депресія. Вона може виявлятись у пригніченому стані, втрати цікавості до життя. Людина тоді починає відгороджувати себе від оточуючих, а думка про невирішену проблему стає нав’язливою. І як наслідок – виникає безсоння, втрачається апетит, у всій очевидності постає неможливість самостійно знайти вихід і зовсім швидко виникає питання: чи потрібно жити взагалі?..
Іронія долі полягає в тому, що в переважній більшості таких випадків є цілком реальна можливість виправити ситуацію, але, зосередження на проблемі, переважання емоцій над здоровим глуздом не дають шансу знайти вихід. А звернутись за допомогою до близьких, рідних, друзів або професійних психологів людина, котра перебуває в депресії, як правило, не бажає, або не може. Їй здається, що виходу немає, а єдиний шлях вирішити проблему - це піти, позбавити себе найдорожчого, що взагалі може мати кожен з нас – життя...
Різні ситуації бувають. І хороші, і не зовсім... Проте вихід є з кожної. Кажуть, що Бог посилає людині рівно стільки випробувань, скільки та в силі витримати... Не потрібно боятися звернутись у скрутній ситуації за допомогою до близьких людей, друзів, священика, працівників соціальних служб. І пам’ятайте: життя є! І якщо в цьому є необхідність - допоможіть в це повірити близькій людини!
Цінуйте своє життя, любіть себе і налаштовуйтесь на позитив, адже не має такої ночі, після якої б не настав день, такого дощу, після б якого б не засвітило сонце – будьте сильними та бережіть себе!
