Угринів відсвяткував 580-річчя | Фото: Бандерівська Громада Угринівці у цей день говорили про позитивне. З'ясувалося, що цьогоріч, нарешті, виділені кошти на ремонт доріг, реконструкцію народного дому, оновлення інтер'єру шкільної їдальні тощо, передають "Вікна".
Мешканці Угриновів сподіваються, що дочекаються реорганізації самого навчального закладу у НВК та створення повноцінних дошкільних груп. Адже проблема відсутності дитячого садка в села вже назріла і перезріла, йдеться на сторінці "Бандерівської громади" у соцмережі Facebook.
Заходи з нагоди 580-річчя угринівської громади тривали цілий день. Спочатку — урочисті Богослужіння у місцевих церквах та молебень до Пресвятої Богородиці за участю угринівців та гостей села. Далі молодь активно долучилась до спортивної частини святкування. У спортзалі школи відбулись волейбольні баталії, а між футбольними командами влаштували товариський матч.
За ініціативою молодіжного осередку, що діє при народному домі та музеї в Середньому Угринові, до проами свята ввійшла акція на пошану воїнів АТО. На сцені свята було представлено мистецькі роботи учасників АТО — частину експозиції виставки, яка експонувалась цими ж днями в Калуському виставковому центрі.
Концертна програма традиційно була насиченою. Концерт тривав більше трьох годин! І навіть раптовий дощ не став перешкодою. "Петрування" продовжились танцювальним вечором для молод. Причому, не обов'язково за віком, але і духом. Учасники свята рохзійшлися по домівках лише після опівночінічі.
Довідка. У 1447 році вперше документально зафіксоване існування села Старий Угринів. У 1565 р. тогочасна "люстрація..." вже говорить про Угринів як окрему громаду. Староугринівців заснували Середній Угринів у 1603 р., а вже за два роки знаходимо інформацію і про Угринів-Слободу (теперішня Петранка), де першими жителями стали вже середньоугринівці. Історичні літописи розповідають нам про князів Угринівських — володарів всієї околиці з головним осідком у Красному... 1648 р. — "покозачення" угринівців разом з мешканцями сусідніх сіл під проводом о. Івана Коритка (Грабівського). Під 1684 роком знаходимо запис в реєстрі катедрика про церкву В'їзду Господа в Єрусалим у Старому Угринові.
Цілій Україні Старий Угринів відомий як рідне село Степана Бандери. Знаними в цілому краї є й низка інших вихідців з Угриновів: Степан Стеферак — актор Львіського театру ХІХ ст., Микола Саєвич — вчений і державний діяч ЗУНР, Василь Костів (Верховинець) — письменник, композитор, репресований комуно-більшовизмом в 30-их рр., Роман Марчак — провідник ОУН Житомирщини, Гриць Перегіняк ("Коробка"), Михайло Оленюк ("Олег") — сотенний УПА, Олекса Перегіняк ("Кармелюк") — надрайонний пропагандист... Майже 30 років служив у відбудованій у 1923 р., після спричиненої війною пожежею староугринівській церкві, о. Андрій Бандера, уособлення визвольної боротьби ХХ ст. стала всі його сини й доньки...
Тільки в минулому столітті Угринови були частиною Калуського повіту, Новичанського, Перегінського і, нарешті, знову — Калуського районів. З 1959 року Старий і Середній Угринови складають єдину сільську раду. Свого часу максимум населення двох сіл сягав майже трьох тисяч, але репресії, вбивства окремих жителів і спроба розстрілу цілого села "мадярами", насильницьке виселення всіх середньоугринівців і депортація до Сибіру третини мешканців села зробили своє. Тепер, на жаль, Угринови не можна назвати найблагополучнішою у соціально-економічному плані територією.