На зустрічі присутні згадали, що на стадії підготовки до друку була його нова поетично-прозова збірка «Серце рідно В творчому арсеналі літератора Ростислава Михайловського — близько десяти виданих ним книжок. Це поетичні збірки «На жорнах часу», «Перехрестя семи вітрів», «Ти для всього світу – таємниця», «Дорога до храму слова», збірка пісень (у співавторстві з Сергієм Андрущаком) «Калуш весняний», спортивні хроніки «Підгорецький футбол: погляд з минулого в майбутнє», «Від «Сокола-Батька» до «Фортуни», «Історія негівського футболу», краєзнавчі дослідження «Негівці – історія жива», «Негівська церква Воздвиження Чесного й Животворного Хреста», інформують «Вікна» з посиланням на Калуську центральну бібліотечну систему.
Крім того, в стадії підготовки до друку була його нова поетично-прозова збірка «Серце рідного дому». На заході була презентована і нова книжка для дітей Ростислава Михайловського «Легенди старого міста», приурочена до 580-ої річниці Калуша, яку автор, на превеликий жаль, уже не побачив.
Світлана Мазурик зауважує:
«Ростислав Михайловський, попри його деяку портретність, безумовно, був особистістю. Причому особистістю обдарованою, з різнобічними нахилами: газетна, радіо- й тележурналістика, поезія й проза, спортивні захоплення й музично-пісенні уподобання. Компанійський й комунікабельний, він мав доволі широке коло спілкування, чим, власне, насичував й урізноманітнював власне життя та діставав стимул до творчості».
Модератором заходу була педагог, літератор, член Національної спілки письменників України, Заслужений вчитель України, депутат обласної ради Оксана Тебешевська.
Фото: Тарас Явецький
Добрими, щирими спогадами про Ростислава Михайловського поділилися однокурсники Петро Боднарчук, Ірина Турій, Людмила Дороніна; журналісти Петро Шевчук, Дмитро Іванців та калуські літератори Ольга Івасів, Іван Ткачик, Олеся Франко та багато інших, присутніх на годині пам’яті, які були в тісних стосунках з Ростиславом Михайловським.
Фото: Тарас Явецький
Понад 35 років Ростислав Михайловський працював вчителем, зокрема, понад 25 років він віддав праці в ЗОШ №6. Тут він трудився, щоденно доїжджаючи з рідного села Негівці. В колективі заслужив собі репутацію ініціативної людини, громадського й культурного діяча.
Село Негівці, в якому проживав змалку і вважав своєю вітцівщиною, не є його місцем народження – на світ з’явився в Заполяр’ї, в російському місті Норільську, куди були виселені в час української партизанки його батьки. Із їх розмов і спогадів, з домашнього виховання, треба думати, й постав той високий патріотичний дух, що повсякчас керував його помислами.
Світлана Мазурик додає:
«На жаль, ще дуже багато він так і не встиг зробити, хоча сподівався компенсувати все на заслуженому відпочинку. Романтик за натурою, лірико-сентиментальний, він вражав вишуканою простотою слова і своїм умінням бачити красу людської душі. Тож, мабуть, на часі видання підготовлених до друку книг Ростислава Михайловського, що і буде гідною пам’яттю про цю людину і про його творчий доробок».
