Позаторік якісь негідники спалили пристанище гуцулів. Мусіли відбудовувати Доводилося бувати на багатьох полонинах. На цій полонині, назва якої походить від однойменної гори Кукул, був вперше, ділиться у соцмережі Ігор Роп'яник:
"Знаєте, що мене найбільше вразило? Дитячі малюнки на стіні у хатині, де живуть її господарі. «Бережіть хату!», просить юна художниця, внучка пані Марії".
За словами франківця, позаторік якісь негідники спалили їхнє пристанище. Мусіли відбудовувати. Хатину вони ніколи не закривають на замок, даючи можливість туристам, які подорожують взимку, переночувати в ній, зігрітися. Всі попередні роки жодних проблем не було. І ось ― не вціліла. Втім, туристів вони не винять. Натякають, що, скоріш за все ― конкуренти (неподалік є ще кілька полонин). Тим більше, що того ж дня спалили таку ж хатину у сусідів-полонинників.
Але попри те, пані Марія дуже привітна, доброзичлива жінка, зустрічає всіх подорожуючих, які минають їхню стаю, посмішкою і добрим словом.
Господарюють на цій полонині троє: вона, її чоловік і пастух. Інколи приходять провідати син з онуками. Колись, розповідають, доглядали багато корів, а тепер ― 58. Подоїти треба 32 корівки. Двічі на день. Уявляєте? Ну і, звісно, з того молока зробити сир. Роботи ― від самісінького ранку до пізнього вечора.
Мають чотириногого охоронця. Онук пані Марії розповів, що торік п’ятьох їхніх собак роздерли вовки. Заставали біля буди лиш ланцюг з ошийником.
"Мої онуки слухали і дивились на все це із роззявленими ротами. Та й добре. Хай знають, яка це нелегка праця і яке воно, полонинське життя!".
