Амбітна мета Ігоря Насалика – до 2020 року повністю відмовитися від імпорту газу | Фото: РБК-Україна Аналітики порталу «Слово і Діло» виділили три найголовніші виконані обіцянки, інформують «Вікна».
Перша – щодо того, що в Україні не буде масового відключення електроенергії. Її міністр Ігор Насалик озвучив 27 червня минулого року, коментуючи ситуацію в електроенергетичній галузі. В лютому 2017 року уряд схвалив розпорядження «Про вжиття тимчасових надзвичайних заходів на ринку електричної енергії» і масових відключень світла в країні таки справді вдалося уникнути.
Так само відносно безпроблемно пройшов і опалювальний сезон 2016/2017. Варто сказати, що над виконанням цієї обіцянки, озвученої Насаликом у серпні минулого року, працювала ледь не половина Кабінету міністрів.
А коли календарна зима вже була позаду, Насалик зробив іще одну заяву, яку аналітики порталу зарахували до важливих – щодо заборони на ввезення вугілля антрацитної групи з Російської Федерації. Ініціювати таку заборону мало саме міністерство. Поки що про рішення Кабміну щодо цієї ініціативи нічого не відомо, але проект рішення відомство Насалика на розгляду уряду направило ще всередині квітня.
Тепер до обіцянок, за які Насалика похвалити важко. Тобто до невиконаних. Таких теж не бракує – вже 9 за час роботи на міністерській посаді. Міністр, зокрема, не дотримав слова про те, що до завершення Стокгольмського арбітражного суду газових переговорів із Росією не буде. Проте вже в червні того ж року, коли суд проти РФ іще тривав, формально підзвітна Насалику організація, НАК «Нафтогаз України», звернулася до «Газпрому» з пропозицією підписати доповнення до контракту, що дозволило б російській компанії повернутися до кола потенційних постачальників «Нафтогазу» та врегулювати питання постачання блакитного палива на найближчі кілька кварталів. Інформація про ведення таких переговорів підтвердилась і в листопаді того ж року – цього разу з російського боку. А остаточне рішення Стокгольмського арбітражу в спорі «Нафтогаз»-«Гапром» було винесено лише 31 травня 2017 року.
Цікава з точки зору особливостей реалізації обіцянка – щодо виставлення на продаж до кінця березня 2017 року беззбиткових шахт. Її Насалик озвучив у травні 2016-го. Коли ми перевірили її виконання навесні цього року, в журналістів виникло логічне запитання: а які ж шахти міністр зібрався виставляти на продаж, якщо в Україні є лише одна беззбиткова державна шахта? Проте у травні цього року Насалик запевнив, що до кінця 2017-го 50% українських державних шахт стануть прибутковими, а до осені 2018-го не залишиться вже жодної збиткової копальні. Ці дві обіцянки поки що «в процесі».
Ще одна важлива й, на жаль, провалена обіцянка Насалика – про експорт із жовтня 2016 року електроенергії в Молдову та Білорусь. Строк виконання цієї обіцянки міністр енергетики провалив.
Виконання яких важливих зобов’язань слід чекати від міністра в перспективі? Програма діяльності уряду покладає на голову Міненерго обов’язок здійснити приватизацію вугледобувних підприємств.
Ще одна амбітна мета – до 2020 року повністю відмовитися від імпорту газу. На думку Насалика, шлях до неї складається лише з двох кроків – збільшення власного видобутку вуглеводнів та енергоефективність. Таким чином країна може позбавитися принаймні газової залежності. «Я не можу сказати на сьогодні про нафту, тому що там більш глибокі й більш широкі проблеми», – уточнив при цьому чиновник.
Ну і ще обіцянка, варта згадки: позбавитися до 2019 року залежності від антрацитового вугілля. За суттю вона схожа на попередню: і газ, і антрацитове вугілля є стратегічними компонентами вітчизняної енергосистеми, постачання і того, і іншого пов’язане з політичною залежністю: газу – від Росії, вугілля – від окупованих територій Донбасу.
