Почаївська Лавра найбільше була розбудована у той час, коли належала до Василіянського Чину греко-католицької церкви. Проте після приходу на Західну Україну російської царської влади, у 1831 році монастир разом зі збудованим греко-католиками Успенським собором був захоплений Московським патріархатом (РПЦ), під контролем якого знаходиться і донині.
За свідченнями істориків, Почаївська Лавра з того часу стала оплотом русифікації регіону, після указу Миколи ІІ (якого в Лаврі вважають святим) з 1905 року тут діяли російські націоналістичні організації «Чорна сотня» та «Союз російського народу», інформують "Вікна" з посиланням на портал За Збручем.
У 1759 році Микола Василь Потоцький, приїжджаючи поряд з Почаєвом став свідком чудесного порятунку від смерті свого кучера, котрий помолився до Почаївської ікони Божої Матері. Після цього випадку Потоцький вирішив фінансувати будівництво Успенського собору Почаївської Лаври, котра у той час належала до греко-католицької церкви. Згодом Потоцький і сам став ченцем греко-католиком.
Збудований за проектом австрійського архітектора Яна Ґотфріда Гофмана собор був освячений для тимчасового богослужіння 1780 році. Справжнє ж урочисте освячення собору відбулося 8 серпня 1822 року. Його здійснив Яков-Адам Окелло-Матусевич, екзарх греко-католицької церкви.