Представник єврейської громади. Калуш, 1917 рік Історія забудови центральної частини Калуша уже частково висвітлювалася у публікаціях Володимира Грабовецького, Михайла Коломийця, Уляни Паньо, Андрія Костишина, інформують "Вікна".
Розшуки документальних джерел про давні міські споруди Калуша дають змогу дещо доповнити дослідження попередників, зауважує Іван Тимів. Матеріали, подані у публікації, почерпнуті у фонді 2 «Cтаніславівське воєводське управління» Державного архівного Івано-Франківської області. Переглянуті нами джерела засвідчують наявність великого комплексу документів з історії Калуша, які ще необхідно вивчити і ввести до наукового обігу. Огляд деяких із них уперше пропонуємо у цьому повідомленні.
Як відомо, перші єврейські родини в Калуші з’явилися на початку XVII ст. Єврейська дільниця Калуша називалася «Мала Палестина». У ХІХ ст. гебрейська громада Калуша поділялася на три нурти – ортодоксів (мітнаґдімів), поступовців і просвітників (маскілів) та релігійних містиків (хасидів). Кожна із цих течій формувала свої громадські, а потім і політичні структури, які у провінційному містечку зберігали толерантність у взаєминах між собою.
Із політичних організацій у Калуші активно діяла організація сіоністів, заснована Шпінделем у 1898 році (сіонізм – єврейський націоналізм, рух за створення єврейської держави. – І. Т.). У 20-х роках ХХ ст. власного приміщення не мала, зібрання проводилися в будинку адвоката Голда, лікаря Надля Рубіна та інших членів організації. Очільником сіоністів був д-р Надель Рубін. До складу правління входили д-р Мойш Голд, адвокат, Нахман Хеллер, купець, Давид Хабер, фотограф, Міхал Вейсман, купець, Ізраель Фланк, купець та ін. Організація у 1927 році налічувала 120 осіб.
Дієвим було й товариство «Тошія», засноване 1906 року. До складу об’єднання входило 80 осіб. Під час Першої світової війни організація тимчасово згорнула свою діяльність, а відновила лише у 1923-му. За визначенням польських урядових чинників, товариство мало антидержавну спрямованість. Воно активно співпрацювало із руською радикальною партією. Керівний осередок організації складали: керівник д-р Голд, адвокат у Калуші, секретар Марк Шварц, купець, члени правління Давид Хабер, фотограф, Нахман Хеллер, власник фабрики бетонів, Йозеф Цукієр, стоматолог та ін.
Наймолодшою єврейською організацією релігійного та культурно-освітнього спрямування був союз ортодоксів (представників неухильного дотримання догматів віри, основ віровчення і основних традицій юдаїзму. – І. Т.), відомий під назвою «Аґуда», заснований у 1927 році. Представниками союзу були Соломон Шпіндель, власник бровару, Фішаль Сільбер, купець та ін. Під впливом ортодоксів були такі організації як «Талмуд Тора», «Мишнаєс» та ін.
Загалом, переважна більшість гебреїв була ортодоксальної орієнтації. Вони групувалися навколо ортодоксальної релігійної сіоністської партії «Аґудат Ізраель», очолюваної Іцхаком Гладштайном. Знаними раббинами Калуша були раббі Йосеф Бабат, Яков Лейзер, Міхаель Бравер, Яков Нусбаум, Шломо Шіклер. Натомість хасиди гуртувалися навколо Чортківського клойца та рабина Ехіеля.
У Калуші в 1937 році проживало 14 700 мешканців, а в 1939-го у місті проживало 17000 калушан із них – 6000 євреїв, які становили 35, 2% населення міста.
Євреям у Калуші у 20-рр. ХХ ст. належала значна частина підприємств. Так, до прикладу, власниками млинів були брати Фрідляндери, М. Піхль та родина Зонгаймів. Фабрикою цукерок володів К. Бінфельд. Бровар належав А. Мюльштейну та І. Шпінделю. Тартаки були у віданні М. Гольдера і М. Зарваніцера і т. д. Фабрикою мила заправляла родина Таубер. Загалом, майже усе промислове виробництво було в руках євреїв.
У місті, окрім трьох загальноосвітніх шкіл та двох гімназій, діяла гебрейська школа із вивчення Талмуду й Тори «Бейс Яков», дівчача школа «Тошія», молодіжна сіоністська організація «Гордонія», молодіжний гебрейський хор «Капельмейстер» під керівництвом Лейбаха Гутенплана, футбольний клуб «Гакоах». Мали свої організації єврейські купці, адвокати, лікарі.
Серед документальних матеріалів фонду «Станіславівське воєводське управління» нам вдалося виявити справи, пов’язані зі спробою єврейської громади Калуша створити власні культурно-освітні товариства. Одна із документальних підбірок має назву «Листування із Калуським повітовим староством про утворення та реєстрацію єврейської бібліотеки у місті Калуші».
Серед документів згаданої справи цікавою є заява Калуського повітового староства до Воєводського уряду у Станіславові від 21 квітня 1937 року про реєстрацію статуту товариства «Бібліотека єврейська в Калуші». Наступний документ – лист калуського повітового старости Гродинського, датований 20 травня 1937 року. У ньому урядовець запевняв воєводських зверхників у лояльності та належній моральності засновників майбутнього товариства.
Поданий на розгляд уряду статут передбачав, що товариство матиме осідок у Калуші, а його діяльність поширюватиметься на терени цілого Калуського повіту. Метою його діяльності задекларовано поглиблення освіти єврейської спільноти засвоєння ним польської та гебрайської мов, ознайомлення зі світовою літературою та історією, всебічний розвиток особистості.
Осягнення зазначеної мети товариство прагнутиме через створення бібліотеки і читальні із польською, гебрайською і всесвітньою літературою, шляхом підготовки рефератів, лекцій, курсів, підготовки вечорів постановки вистав тощо.
Учасниками товариства можуть бути особи єврейської національності від 21 року, шо мають польське громадянство. Вони мають право і зобов’язані відвідувати читальню, брати участь у заходах товариства.
Статут товариства підписали його засновники Якуб Бреннер, адвокат, Броніслава Надель, вдова лікаря, Давид Хабер, фотограф, Віктор Фейнтух, адвокат, Макс Гельман, урядовець, Ізидор Гольдер, адвокат, Якуб Шпіґель, купець та інші (всього 15 осіб). Об’єднання було внесене до «Реєстру товариств і союзів Станіславівського воєводства» під номером 538. Реєстрація відбулася 22 червня 1937 року (фото 1). Оплата за оголошення про реєстрацію становила 30 зл. Власне зазначена дата вважається початком діяльності товариства «Бібліотека єврейська в Калуші». Очільником товариства був калуський адвокат д-р Якуб Бреннер. Товариство діяло, правдоподібно, до вересня 1939 року.
Інша архівна справа має назву «Проект плану будівництва синагоги в Калуші» (спр. 2662). Давня синагога у Калуші відома з 1825 року. Наявні там документальні матеріали стосуються будівництва приміщення єврейського релігійного товариства «Талмуд Тора». І з них довідуємося, що 25 липня 1938 року до Воєводського уряду в Станіславові надійшов лист від представників єврейської громади з проханням про дозвіл на будівництво одноповерхового будинку для товариства «Талмуд Тора», що на вулиці Божничій. Документ підписаний керівником єврейської віросповідної громади Шпінделем. Спорудження будинку товариства «Талмуд Тора» розпочалося 30 серпня 1938 року.
8 вересня цього ж року міський уряд Калуша в особі бурмістра В. Рокіта подав перелік усіх важливих моментів, котрі повинні бути враховані при будівництві. Тут було враховано й те, що фасад споруди єврейського товариства буде розташований перед вікнами і дверими Ерліха Герша та Жакієля Голди.
Отже, євреї у Калуші були вельми впливовою національною меншиною, яка зосередила у своїх руках промислове виробництво, торгівлю, сферу послуг, мала розгалужену мережу різного роду товариств і організацій, які толерували з організаціями та об’єднаннями титульної – української нації та представниками інших народів, які проживали у Калуші, зауважує Іван Тимів.
