Ілюстрація. Українці на Преображення святять яблука, груші, сливи та іншу садовину, а також городину і мед Преображення - явлення Сина, під час якого Отець свідчить голосом з світлої хмари Святого Духа:
"Цей є Син Мій Улюблений, у Котрому Моє благовоління; Його слухайте".
Народну назву – Яблучний Спас – свято отримало через те, що у цей день освячується виноград нового врожаю та інші плоди, а там, де його немає – яблука, після чого дозволяється їх вживати. Це пов’язано з тим, що в Греції (раніше – Візантії) виноград достигав якраз у цю пору року. А перші плоди віруюча людина завжди приносила у храм як свою жертву Богу і для освячення всього врожаю.
Українці на Преображення святять яблука, груші, сливи та іншу садовину, а також городину і мед. Нині з появою холодостійких сортів освячують і виноград.
Яблучний Спас бере витоки з язичницького свята настання осені. До цього дня слов’янам було заборонено їсти яблука і страви з ними. Насправді рідко хто нехтував цим звичаєм, а надто суворо дотримувалися його люди, в яких коли-небудь помирали діти.
Ще існувала така легенда, що яблук до Спаса не їли, бо саме яблуком змій спокусив Єву, Єва спокусила Адама, і так скінчилося райське життя перших людей.
Для господарів свято символізує закінчення жнив та завершення літа. Цього дня спостерігають за погодою: якщо день сонячний та безхмарний – осінь буде сухою, якщо дощовий — мокрою.
Яблучний спас – третій літній день, коли прийнято поминати померлих (перші два – Страсний Четвер і Зелені свята). Обрядові страви – пироги та вареники з яблуками, печені яблука, інша випічка і страви з яблук, узвар і компот.