Басейн у калуському парку був викопаний ще у 1943 році євреями із міського гетто

Мистець, спираючись на свідчення сучасників, зауважив, що басейн у калуському парку був викопаний ще у 1943 році євреями із міського гетто. Публікації радянської преси засвідчують його функціонування в 1949 році, інформують «Вікна» з посиланням на старшого наукового співробітника краєзнавчого музею Калущини Івана Тиміва.

В одній із публікацій газети «Червона зірка» за липень 1949 року під назвою «У міському парку» мовиться наступне:

«До послуг калушан просторий водний басейн. Трохи далі від басейну танцювальний майданчик. Молодь танцює під духовий оркестр».

Дописувач Сергій Гумінілович зауважив, що розміри згаданого танцмайданчика доволі малі й не вистачає місця для музикантів. Про її розширення мав подбати міськкомунгосп. Такі та інші питання повсякденного життя міста висвітлювалися й у наступних випусках згаданого часопису. 

Торкаючись питання паркового басейну, краєзнавець Микола Когут відзначив актуальність цього відпочинкового об’єкта в роки його юності, запропонував цікаві фотоматеріали. Згадав про цікаві атракціони (ланцюгову карусель, оглядове колесо) й гойдалки у міському парку. 

Важливим в екскурсі краєзнавця Ігоря Бойковича було спростування хибного твердження Ростислава Михайловського («Легенди старого міста» (Калуш, 2017, с. 21) про те, що нібито міський парк Калуша колись мав назву Фегонівка. Насправді ж, цей житловий масив починається від ЗОШ №3 і закінчувався бульваром Незалежності.

Раніше йшлося, що міський парк імені Івана Франка як соціокультурний простір міста відомий ще з часів австрійського панування 1772-1918 років, а в період польської займанщини 1919-1939 років він був іменований на честь одного із бургомістрів Калуша — Казимира Сокола.

В радянські часи міський парк носив ім’я Каменяра, а згодом — космонавта Комарова, знаходився на вулиці Терешкової і тільки у 1990 році йому було повернуто попередню назву — Івана Франка.