Ганна Шпитчук з карпатського села бере участь у фантастичному дослідженні, що може подолати рак. ВІДЕО

Лікарі-науковці повідомили майже фантастичну, але дуже обнадійливу медичну новину – вони зрозуміли, що потрібно зробити, аби клітини-захисники в організмі людини виявляли та боролися з онкологією на етапі її появи.
Переглядів: 1216
Таки результатів, які демонструє Ганна Шпитчук, онкологи ще не бачили

У тілі кожної людини є Т-клітини (їх зазвичай малюють у вигляді кульок із ріжками). Ці клітини ще називають кілерами, це так званий Т-лімфоцит. І людині вони – не вороги. Т-лімфоцити - основа нашого імунітету. Вони розпізнають будь-якого чужинця в тілі, будь-яку загрозу і буквально пожирають ворожі клітини, йдеться в сюжеті програми ТСН.Тиждень.

Але тут є одна проблема — Т-лімфоцит має розпізнати шкідника. Тому діти хворіють частіше за дорослих, бо їхній імунітет лише вчиться відрізняти ворога від друга.

Але є хвороба, страшна і для дорослих, і для малих – рак. Чому ці захисники не вміють бачити в організмі найбільш злоякісну клітину — онкологічну? Чому Т-лімфоцити не реагують? Ще донедавна вчені шукали відповіді на ці запитання. Розгадка цієї вибіркової сліпоти знайдена. Більше того, вже є експериментальні препарати, які допомагають імунітету прозріти і врешті розгледіти рак. США цього тижня вперше схвалили новий вид терапії на основі білих клітин. А ось в Україні вже є люди, які на собі вже відчули дію такого препарату.

У Ганни Шпитчук із карпатського села Полянки свого часу виявили рак легенів — одна легеня була майже повністю вражена пухлиною. Лікарі давали максимум два місяці життя. У Прикарпатському онкоцентрі рік і два місяці тому жінка погодилася на експериментальне лікування – спеціальний препарат їй ввели в організм уже 16-й раз. Тут вона тепер з'являється раз на три тижні.

Торакальний хірург Орест Стасів пояснює:

"Часто навіть невеличка пухлина легенів перебуває в такій анатомічній зоні, що навіть технічно виконати хірургічне втручання неможливо. Найкращі клініки дають до 14% хворих, яких можна хірургічно прооперувати".

У Ганни Шпитчук була аденокарценома — тобто рак легенів четвертої, невиліковної стадії. Ані за операцію, ані за променеву терапію в таких випадках не йдеться. Показана тільки так звана паліативна хіміотерапія — трохи зменшити біль та подовжити життя на кілька місяців.

Здавалось би, що тут вдієш, але саме тоді професорка Анна Крижанівська проводила дослідження препаратів з імуноонкології — на базі онкоцентру. В одному з приміщень є кафедра онкології, тут працюють професори-практики та викладачі медуніверситету, вони й проводять клінічні дослідження ще незареєстрованих препаратів.

Саме препарат такої дії і вводять кожні три тижні Ганні Шпитчук. Спочатку його комбінували із класичною хімією, та зараз обходяться тільки ним одним. Настільки гарних результатів лікарі давно не бачили.

Ганна Шпитчук зауважує:

"Я просто дякую Богові, що я на погодилась на це лікування, бо не знаю, чи я б жила, бо результати показали. Дві медсестри померли із раком легенів у нас у районі. Ну, не було ще цього препарату".

Більше подробиць дивіться в сюжеті ТСН.Тиждень.