Ілюстрація. У Верховинському районі 130 полонин, а за призначенням використовують не більше 20-ти. Прокуратура через суд намагається вибити у горян накопичені борги, а разом з ними забрати і саму землю. В одних забирають – іншим роздають. Із 130 полонин в оренду віддали більше половини. Місцеві обробляють не більше 10-ти високогірних пасовищ, решта пустують та чекають на забудову, йдеться у сюжеті "Фактів", передають "Вікна".
Полонина Керничний – це одне із високогірних пасовищ на Верховинщині. Тут уже 30 років сімя Марії та Івана Ґаджуків випасає людських корів і роблять знамениті гуцульські сири: будз та бринзу. Жінка розповідає:
"Зразу було важко, бо нічого не вміла, нічого не знала, плакала, боялася аби не спортити, аби люди були задоволені"
Заробітки в родини невеликі, бо треба заплатити пастухам, власникам корів, звезти сир з полонини та продати його, адже він довго не зберігається. За сезон, а це п’ять теплих місяців життя на висоті понад тисячу метрів, у родини залишається не більше 25 тисяч гривень заробітку. Аби заробити на зимівлю, поки випасають худобу, збирають гриби та ягоди.
Раніше держава дотувала власників великої рогатої худоби – на корову виділяли до тисячі гривень. Гроші давно не виплачують, а тепер ще й до останньої нитки селян оббирають.
За 110 гектарів високогірних пасовищ, які орендує сім'я, щороку платила один відсоток від оціночної вартості землі, а це понад п’ять тисяч гривень. Стільки було обумовлено в договорі, який Ґаджуки уклали з сільською радою. У 2014-му році верховна рада поміняла закон і підняла ставку оренди до трьох відсотків. У людей на той час уже були підписані договори, їх не розірвали, не переглянули, натомість податкова інспекція нарахувала борг. Кілька місяців тому нарахування оренди знову знизили до одного відсотка. Утім, Ґаджуків вважають боржниками і через суд хочуть забрати землю.
Вартість оренди землі піднімають, аби люди боргували. І це є підставою забрати високогірні пасовища, пояснюють Ґаджуки. Вони не єдині, через незаконні нарахування кілька господарств уже припинили роботу. Чому місцеві ради піднімають збори, змушуючи горян покидати давній промисел, районні чиновники пояснити не можуть. Мовляв, розподіл карпатського високогіря нині у компетенції Держкомзему, тож вони ні до чого. І
Іван Шкіндюк, голова Верховинської ради каже:
"Роздано багато. Біля 70 полонин. Зараз стоїть питання в тому, що полонини роздані і наші люди фактично не мають можливості там випасати, але полонини не використовуються за призначенням. Вони просто пустують і заростають".
У Верховинському районі 130 полонин, за призначенням використовують не більше 20-ти. Знамениті гуцульські сири — це один із небагатьох автентичних гуцульських промислів, який може бути родзинкою регіону: приносити дохід місцевим та стати справжньою атракцією для туристів. Сьогодні самобутня майстерність занепадає, тоді як ціна землі у Карпатах стрімко росте.
