"У церкві молоді нема, дітей та молодих батьків нема. То хто буде їх виховувати і яке буде виховання?" — Священик зі Студінки Калуського району о. Іван Когут виступив з емоційною промовою:
«Ми сьогодні зійшлися, щоб увіковічнити пам’ять наших національних героїв. Але ми лише ту пам’ять увіковічнюємо, а толку нема ніякого. Кажемо все, що покажемо, що «ми браття козацького роду. Кому ми покажемо? Тим злодіям, які зараз є при владі? Нема жодного кроку вперед. Люди загинули у визвольних змаганнях, на Майдані, купа людей віддали своє життя та пролили свою кров, змастили нашу українську землю тою жертвенною кров’ю, аби зараз «жиди» наживалися і до такої тяжкості довести свій народ. Люди добрі, мені небайдужа доля нашої держави. Мій брат також загинув у визвольних змаганнях. Але я дивлюся, що марно пролита кров, нема ніякого поступу вперед. Країна не має майбутнього. Ви подивіться, що робиться зараз, які зараз реалії. Дуже і дуже складно на щось краще розраховувати, майбутнє закрите. Купка олігрхів тримають все у своїх руках. Зараз "кладуть лапу" і на церкву, і на все на світі, не дають нікому спокійно жити".
Священик переймається, що молодь не ходить до церкви і закликав не боятися творити державу:
"Тільки виховний момент може зіграти роль у встановленні нашої держави. А який виховний момент? У церкві молоді нема, дітей та молодих батьків нема. То хто буде їх виховувати і яке буде виховання? Існував споконвіку девіз "Бог і Україна", а зараз він присипляється. Я хочу, щоб ми всі на своєму місці, своїй сім'ї та родині були добрими вихователями для тих молодих паростків, які пробивають через асфальт нашого суспільства. наша держава постала так, як корінь повстала. Вона міцна та могутня, але її протоптав той срібний чобіт і не дає розростися її корінню. Ми повинні взяти все у свої руки, старатися та не боятися. Ми повинні вимагати кращого життя для нашого народу".
