Існує кілька теорій появи римських монет на Калущині Скарб римських монет перших століть нашої ери на теренах села Дубовиця було виявлено 1890 року.
Грошовий обіг римських монет на території України вивчали такі дослідники, як Михайло Брайчевський «Римська монета на Україні» (Київ, 1959), Сергій Пивоваров та Ярослав Онищук «Римські монети в старожитностях черняхівської культури» (Чернівці, 1999), «Скарб римських республіканських монет із с. Почапи у верхів’ях Західного Бугу» (Львів, 2009), Кирило Мизгін «Наплив римських денаріїів І-ІІ ст. н. е. на територію черняхівської культури...» (Київ, 2014) та ін., інформують "Вікна" з посиланням на старшого наукового співробітника краєзнавчого музею Калущини Івана Тиміва.
Як відомо, відомості нумізматики є цінним джерелом для вивчення економічного розвитку і торгово-економічних зв’язків давнього населення українських земель. Особливо важливе значення мають монетні скарби. У них за умов слабкості тодішніх товарно-грошових відносин концентрувався надлишок суспільного продукту. У минулі часи скарби утворювалися з різноманітних предметів (знаряддя праці, посуд, культові речі, коштовності, монети тощо), які закопували у землю для накопичення (тезаврації), збереження від крадіжки, грабунку або знищення. Кожна така знахідка несе важливу інформацію про тогочасне суспільство, свого власника, його соціальний статус, торгово-економічні зв’язки регіону, військово-політичне становище тощо. Наприклад, монетний скарб є своєрідною «моментальною фотографією», що зафіксувала особливості місцевого грошового обігу, номінали, якими користувалися у повсякденні, а також види різних грошових одиниць, що слугували засобом для накопичення.
До категорії рідкісних знахідок для лісостепової зони України належить скарб римських республіканських денаріїв, виявлений у селі Дубовиця на Калущині. Сьогодні село належить до Войнилівської селищної ради. Саме поблизу цього поселення у 1890 року виявлено скарб монет, що відноситься до періоду існування липицької культури (І-ІІІст.). За словами Владислава Лозінського, «знайдена в Дубовиці значна кількість римських монет (денарїїв), зважаючи на велику кількість проданих у Львові номіналів, належить до найбільших у нашому краї». Уперше про знахідку римських монет науковий світ сповістив д-р Александр Чоловський. Виступаючи 5 березня 1891 року на засіданні Товариства реставраторів у Львові, учений повідомив, що скарб було знайдено восени 1890-го під час копання ями для зберігання картоплі на полі неподалік двору пана Генріка Мєжинського в Дубовиці. Монети знаходилися у двох глиняних посудинах на глибині півметра і усі були покриті патиною. Обидві посудини були розбиті робітниками, які поділилися між собою монетами в розрахунку 130 штук на кожного.
Загальна кількість денаріїів сягала 1600 шт. Досі трьома власниками скарбу привезено до Львова 400 монет. Першим їх придбав знаний львівський колекціонер Фердинанд-Никодим Висоцький. Загалом скарб містив виключно римські срібні монети денарії без жодних типів. Серед них були: денарії Нерона (54-68 рр. – далі роки правління імператорів. – І. Т.), Гальба (68-69), Веспасіана (69-79) (фото1,1-a), Тітуса (79-81), Доміціана (69-79), Нерва (96-98), Траяна (98-117) (фото 2), Адріана (117-138) та його дружини Сабіни, Антоніна Пія (138-161) (фото 3), Марка Аврелія (161-180) та його жінки Фаустини, Луція Вера (161-169) та його дружини Луції, Антоніна Коммода (180-192) (фото 4) та його жінки Криспіни, Септемія Севера (193-211) та його дружини Юлії Домни. Зважаючи на те, що найпізніші монети припадають на час правління С. Севера, можна припускати, що скарб було закопано у першій половині ІІІ ст. н. е.
До прикладу наведемо опис монети імператора Веспасіана. Номінал–денарій. Діаметр – 18,5 мм. Матеріал виготовлення – срібло 3,01 грама. Карбування – римське 69-79 рр. н. е. Аверс: у центрі – портрет імператора Веспасіана (вправо). Навколо портрета напис – CAESAR VESPASIANVS AVG COS II. По краю монети – крапковий обідок. Реверс денарія виглядає так: у центрі – зображення Юнони Монети. Навколо напис – MONETA AVG. По краю – крапковий обідок. Юнона (згідно з римською міфологією, дружина верховного бога Юпітера), богиня родючості, захисниця шлюбних зв’язків, пошановувалась також як дарувальниця мудрих порад (Moneta). На Капітолійському пагорбі знаходився храм Юнони Монети, а поряд – монетный двір римскої держави. Після перемоги Риму над царем Пірром у 275 р. до н. е. було принято рішенння карбувати гроші лише у храмі Юнони. Починаючи від II ст до н. е., кругляшки із зображенням богині Юнони почали називатися «монетами».
Отже, з огляду на велику кількість римських денаріїв можна припустити, що у Дубовиці міг бути скарб, захований римським купцем, який підтримував контакти з племенами віддаленої периферії античного світу. Ймовірно також, що накопичення належало комусь із представників родоплемінної знаті. Знахідка певною мірою засвідчує наявність економічно-торговельних зв’язків варварського населення Прикарпаття з давньоримським світом.
