Колектив калуської друкарні. Фото з архіву Маріанни Удод (1942-44 роки) Як повідомляли «Вікна», у музейно-виставковому центрі Калуша започатковано проект «Вечір у музеї». Автори проекту кажуть: музей перестає бути великим будинком з мотлохом, а стає майданчиком для неформальної освіти, де засобом комунікації є неформальне спілкування.
Директор музейно-виставкового центру Артур Єфремов зауважує:
«Мета проекту – налагодити зв’язок між музеєм та його відвідувачами. У першу чергу музей це простір для громадської участі та спілкування. Простір, який також демонструє трагічні уроки історії, що дає можливість уникнути їх повторення в майбутньому».
«Вечір у музеї» відвідала калушанка Маріанна Удод. За її словами, в Польші, Німеччині, Австрії та інших європейський країнах музеї – це не тільки приміщення для зберігання історичних артефактів, а й простір для проведення концертів, цікавих зустрічей аж. А в останні роки музеї — це ще й молодіжний простір для збору й генерації нових ідей.
У коментарі «Вікнам» Маріанна зауважила:
«Дуже зраділа, що останнім часом й формат нашого музею завдяки його творчому колективу почав змінюватися. Так щось може нове народитися, щось вдосконалитися, втілитися в життя кардинально нове. Головне – щоб люди, які мають ідеї, цікаві історії, не боялись їх висловлювати та випускали «скелетів з шафи» на волю».
Подорожуючи іншими країнами, калушанка помітила, що там значно більше уваги приділяють зокрема радянському минулому:
«Тож, задумалась, що в приміщенні нашого музею є достатньо місця для створення куточку — відголосся нашого комуністичного минулого (яким би воно не було, це наше минуле). Хто може похвалитись коричневою шкільною формою, напрасованим галстуком чи статуетками-рибками, що колись були в кожному домі? А вже немає, і незабаром їх і не знайдеш взагалі».
Також Маріанна Удод долучилася до іншого проекту музейно-виставкового центру — «Обличчя», метою якого є збір усних спогадів для збереження колективної пам'яті громади міста Калуша:
«Згадала, що в сімейному альбомі є світлини моєї бабусі – Малинки Дарії (Варвари) Юстинівни, де вона в молодому віці разом з своїми колегами по роботі, а саме – колективом калуської друкарні, де вона працювала протягом воєнних років (1942-44рр. ) Подумала, можливо, вдасться відновити хоча б частково, й решта імен на цій світлині. На прохання Артура – почала записувати коротку біографію бабусі, в ході чого виявила, що в моїй родині були активісти національно-визвольного руху під час німецької окупації. Але поки я збираю факти для нової оповіді на «Вечорі в музеї», нехай залишиться трохи інтриги».
Наступна зустріч в рамках проекту «Вечір у музеї» відбудеться 3 листопада о 17:00.
