Про те, що в Олександра є партнер по бізнесу, в селі багато хто чув. Дехто навіть бачив. Це на його запрошення Олександр Кононов свого часу приїхав у Десятини. Віталік, партнер був місцевим і ще до війни встиг обзавестися невеликим аграрним господарством. Побудувати поруч ще й молочне виробництво було логічно й розумно. Нелогічним і нерозумним виявилося інше: за два з гаком роки Олександр Кононов не здогадався підписати зі своїм партнером жодного паперу. Взагалі, жодного. Просто жив, просто працював, абсолютно не замислюючись над тим, чим це може для нього обернутися, повідомляють "Вікна" з посиланням на "Дзеркало тижня".
"Сирів Санича" більше немає, а в нього самого не залишилося нічого, крім протезів, інвалідного візка, боргу на 150 тис. гривень за останню покупку кіз і кредиту на 100 тис. гривень.
Партнер Віталік чесно дивився в очі компанії волонтерів, що несподівано наскочила поцікавитися, що тут, власне, відбувається.
"А хто вам сказав, що він мій партнер? Він найманий працівник. Я його взагалі з жалості покликав".
А називав переселенця партнером - щоб Україна скидалася "медійному персонажу" на "розкручування бізнесу", але всі гроші йшли Віталіку.