24 Квітня

Перша бактеріологічна зброя була використана проти галичан, — історик Ігор Ільницький. ВІДЕО

У Калуші в рамках заходів з відзначення 99-ї річниці проголошення Західно-Української Народної Республіки відбулася краєзнавча конференція "Калущина в Листопадовому чині". Учасники конференції мали нагоду поспілкуватися з дослідниками та істориками та дізнатися цікаві історичні факти, в тому числі — про долю і боротьбу земляків.
02 Листопада, 2017, 18:00 Калуш
Переглядів: 2391
Бактеріологічна зброя "іспанка" — грип. Хворіло близько 500 мільйонів чоловік у Європі, з яких 90-100 мі
Головні новини Калуша та Прикарпаття у Телеграм

Під час конференції було озвучено чимало цікавих фактів. Зокрема, як повідомив кандидат історичних наук Ігор Ільницький, у Калуші на 1914 рік з 8673 чоловік населення половину складало єврейське населення:

"Було 4363 юдеїв (євреїського населення), 1518 римо-католиків і 2790 греко-католиків. І ще два євангелісти".

На території Галичини в той час і єврейське, і німецьке, і інше населення, окрім польського, толерантно віднеслося до Української держави, каже історик. Він також розповів про найбільші військові операції, які провела УНР:

"П'ять років війни. Кожен рік війни через територію Галичини проходив фронт, грабували місцеве населення, вивозили матеріальні цінності, знищували військову, промислову базу. В червні 1915 року, коли втікали з першої окупації російські війська, вони пограбували все, що могли пограбувати, та ще і знищили калійний завод у Калуші, вивезли з нього обладнання. Завод не міг випускати більше соду, через що згодом розпочалася епідемія тифу, від якого влітку-восени 1915 року померло чимало калушан".

Ігор Ільницький озвучив також версію деяких істориків про те, що перша бактеріологічна зброя була використана саме проти галичан.

"Ця зброя називалася "іспанка" — грип. Хворіло близько 500 мільйонів чоловік у Європі, з яких 90-100 мільйонів людей померли. Вся галицька армія — це були хворі на возах".

Під час конференцій йшлося також про сторінки історії ЗУНР, якв мали безпосереднє відношення до Калуша і району. Зазначалося, що мешканці Прикарпаття вітали проголошення Західно-Української Народної Республіки. 18 жовтня 1918 року у Львові Українська парламентська репрезентація скликала загальні збори за участю представників західноукраїнських партій, депутатів краєвих сеймів. Було ухвалено рішення про створення УНР з повноваженнями паламенту. До неї увійшли уродженці Прикарпаття, у тому числі — Калущини: Юліан Романчук, Кость Левицький, Василь Стефаник, Лев Бачинський, о. Андрій Бандера, Михайло Пачовський, Григорій Хомишин.