Активісти вивчають практику примирення у країнах, яких ще не так давно роздирали масштабні війни. Поки відвідали Сараєво (Боснія і Герцеговина) та Белград (Сербія). Днями прибудуть у Скоп’є (Македонія), інформують "Вікна".
Основною метою цього візиту є переймання досвіду документування наслідків війни, методів збереження пам’яті про трагедію і способів примирення, які реалізовують у країнах Західних Балкан, пояснює очільниця ГО «Молода Просвіта Прикарпаття» Євгенія Бардяк:
''Отримані знання будемо впроваджувати в Україні, зокрема на Прикарпатті''.
Значних результатів у цьому керунку досягнули небайдужі активісти Сараєво. Так українська група побувала в Центрі досліджень і документування, де познайомилася з його директором – експертом з питань документування воєнних злочинів на території колишньої Югославії Мірсадом Токачем. Він поділився баченням внутрішніх процесів, що відбувалися у повоєнній Боснії та Герцеговині. Також продемонстрував роботу бази даних їхнього Центру, яка є відкритою та досі оновлюється. Наразі вона містить інформацію про 300 тисяч військових та цивільних жертв війни у Боснії і Герцеговині в 1992-1995 роках, з яких близько 100 тисяч – загиблі. Цей досвід став особливо корисним для українських правозахисників, оскільки документування воєнних злочинів, які відбуваються здебільшого на основі свідчень очевидців та постраждалих, дуже важливе для майбутнього встановлення правосуддя, зокрема і на міжнародному рівні.
Окрім цього, активісти з України відвідали Музей дитинства і війни, де зберігаються речі, котрі передали люди, дитячі роки яких припали на період Балканських воєн та нещадної
облоги Сараєво. На той час тільки у столиці Боснії і Герцеговини жило 70 тисяч дітей віком до 18 років.
Також у Сараєво українці побували в інтерактивній художній галереї, приуроченій геноциду в боснійському містечку Сребрениця в липні 1995 року, коли боснійські серби протягом декількох днів убили майже дев’ять тисяч боснійців.
У столиці Сербії Белграді досвідом примирення ворогуючих сторін поділилися засновники Центру ненасильницької дії, які протягом 20 років розробляють шляхи порозуміння між противниками в югославських війнах і за цей період часу досягли значних результатів. Під час їхніх тренінгів ветерани і цивільні, які беруть участь і які ще донедавна воювали одне проти одного, зрештою намагаються зрозуміти ситуацію протилежної сторони. І це велика перемога.
Аліна Боднар, місцева співробітниця проекту від Kurve Wustrow, в рамках якого здійснюється навчальна поїздка, каже:
«Для нас надзвичайно важливо зрозуміти механізми відновлення миру. Саме тому ми вивчаємо досвід Західних Балкан. Тут від часу кровопролитних братовбивчих війн пройшло десятки років, але робота над примиренням суспільства не припиняється. Ми хочемо перейняти ненасильницькі методи вирішення конфліктів, щоб адаптувати їх до наших реалій».