Ілюстрація. Сто років тому із захоплення «Петербурзького телеграфного агентства» у Росії розпочалася чергова Коротку історію Жовтневої революції описав у своєму блозі на ZIK журналіст Богдан Скаврон.
Ось як описував ті події краківський тижневик «Ілюстровані новини»:
«Не вщухли ще відлуння революційних подій за участю генерала Корнілова, як Росія знову стала ареною нової революції. Цього разу переворот здійснили так звані «більшовики» на чолі із відомим уже Леніним. Вони повалили уряд Керенського, оголосивши його «буржуазним» та імперіалістичним, і врешті захопили столицю. Члени уряду заарештовані, а Керенський врятувався втечею. Ці заворушення організувала робітничо-солдатська Рада, в якій «більшовики» мають більшість»,
Як повідомляв часопис, міністрам уряду Керенського, які під охороною військових засідали у Зимовому палаці, спершу запропонували здатися. Коли ж ті відмовилися, революціонери пішли на штурм, але були відкинуті вогнем охоронців.
Тоді в напрямку палацу було здійснено чотири постріли із торпедних човнів, які супроводжували крейсер «Аврора», і стояли на Неві. До обстрілу підключилися броньовики, під стіни довкола палацу закладали міни, бій тривав до другої години ноч.
Упродовж ночі більшовики без особливого опору захопили банки, залізничні вокзали і вже до ранку столиця Росії була в їхніх руках. Вже о 10 годині 7 листопада вони оголосили про повалення попереднього уряду і перехід влади до робітничо-солдатської Ради.
За даними краківського тижневика, утікач Керенський повинен був привести з фронту вірні Тимчасовому уряду армійські підрозділи до захопленого більшовиками Петрограда. «Ілюстровані новини» писали:
«У найближчі дні має вирішитись, хто переможе: Ленін чи тимчасовий революційний диктатор Керенський».
Як відомо, переміг Ленін. На жаль.
