З районного бюджету перевізникам не відшкодовують перевезення інвалідів, у тому числі — по зору. Тому мешканці району із вадами зору змушені платити або ж самостійно домовлятися з водіями і перевізниками, інформують "Вікна".
Наразі в Калуському районі нараховується 69 людей із інвалідністю по зору. Це — максимум по кілька на село. Проте, і цим людям поїхати до міста проблематично, бо перевізники відмовляються везти їх безкоштовно, а мізерних пенсій цих людей ледь вистачає на прожиття. Вишукати кошти у районному бюджеті, щоб відшкодовувати перевізникам відповідні витрати у 2018 році, просить голова Калуської організації УТОС Стефанія Коляник. За її словами, без потреби ці люди нікуди не їдуть:
"Коли в тебе поганий зір і ти йдеш і спотикаєшся, то навряд чи тобі хочеться просто прогулюватися. Здебільшого виходиш по потребі, скажімо, їдеш по ліки, до лікаря чи в організацію УТОС. Тому незрячі не так часто користуються громадським транспортом. Деякі перевізники це розуміють. Микола Манелюк, наприклад, пішов нам назустріч і в його транспорті незрячі не платять. Натомість деякі інші перевізники категорично вівдмовляються возити безкоштовно. У Довпотів їздить єдиний інвалід і то його без грошей брати не хочуть".
Радник голови Калуської районної ради Вікторія Коневич, спілкуючись із представниками організації УТОС, пообіцяла, що питання пільгового перевезення буде пріоритетним для районної влади:
"На другий рік постараємся на переше місце поставити питання перевезення, тому що не тільки інваліди по зору, а й інші потребують цієї допомоги. Тим більше, що перевезення в районі знову подорожчало".