У Грузії виявлені 8000-літні фрагменти глечиків, які є найдавнішим свідченням виноробства Висновки про нову знахідку опублікували в журналі Proceedings of the National Academy of Sciences (PNAS), передає BBC Україна.
Співавтор доповіді Стефан Батюк, старший науковий співробітник Університету Торонто, зазначає:
"Ми вважаємо, що це - найдавніший приклад одомашнення дикорослого євразійського винограду виключно для виробництва вина. Як ми знаємо, вино є центральним явищем західної цивілізації. Як ліки, засіб для спрощення спілкування у суспільстві, речовина, що змінює стан відомості, а також цінний товар, вино стало центром релігійних культів, фармацевтики, кухні, економіки й суспільства на стародавньому Близькому Сході".
Глиняні глечики виявлені у двох давніх поселеннях часів неоліту - Гадахрілі-гора та Шулавері-гора, приблизно за 50 км на південь від Тбілісі. У восьми глечиках були хімічні ознаки вина. Найдавніша з цих посудин датується приблизно 5980 роком до н. е.Великі глечики під назвою "квеврі", схожі на ці давні, досі використовуються у Грузії для виноробства, розповідає директор Національного музею Грузії Давид Лордкіпанідзе, який допоміг провести дослідження.
За словами пана Батюка, те вино, ймовірно, виробляли аналогічним до "квеврі" методу, коли "виноград подрібнювали, і плоди, стебла й фрукти ферментувалися разом".
Найдавніше у світі невиноградне вино було знайдене у Китаї і датується приблизно VII тисячоліттям до н.е. Як вважають, то був ферментований алкогольний напій з рису, меду та фруктів.
