Ілюстрація. Позитив медреформи – лікарі і лікарні будуть конкурувати за пацієнта і це буде головним стимулом для ї До реформи є багато запитань, зазначив головний лікар Калуської ЦРЛ Іван Красійчук. З’ясувалося, що усіх відповідей на даному етапі не має і Міністерство охорони здоров’я. Крім того, для повноцінного функціонування нової медицини потрібно ще затвердити ряд законів, інформують "Вікна".
Так, вже в листопаді вступає у дію закон щодо автономізації медичних закладів. Якщо раніше це були бюджетні структури, то тепер вони мають стати неприбутковими комунальними підприємствами і працювати як будь-який суб’єкт господарювання. Тож, медичним закладам для того, щоб у майбутньому отримувати фінансування від Національної служби здоров’я України, яка, як відомо, буде розпоряджатися усіма коштами держбюджету на медицину, потрібно упорядкувати свій юридичний статус якомога скоріше. Саму НСЗУ почнуть створювати з початку наступного року.
Згідно з дорожньою картою впровадження мед реформи, повідомила Орина Децик, перехідний період триватиме до 2020 року. На завершення реформи первинної ланки відведено наступний рік. Тобто у 2018 році уся медицина буде фінансуватися за старою схемою – на міста і райони держава виділятиме медичну субвенцію. Водночас, з 1 квітня розпочнеться приписна кампанія, тобто громадяни зможуть обирати собі лікаря первинної ланки і офіційно укласти з ним угоду. Перехід на фінансування первинної медицини за новими правилами, тобто через НСЗУ в розрахунку на одного приписаного пацієнта, можливий лише з 1 липня. Причому переходити повинно зразу ціле місто або район. Якщо не вдасться, то можна перейти на фінансування через НСЗУ з четвертого кварталу наступного року (з 1 жовтня), або вже з початку 2019 року. У такому випадку первинна ланка весь наступний рік буде утримуватися з медичної субвенції.
У будь-якому разі первинний і вторинний рівень медичної допомоги будуть фінансуватися роздільно. Щодо первинної ланки, то вже відомо, що у наступному році буде виділятися 370 гривень на одного пацієнта на рік. Далі цю суму планують збільшувати відповідно до можливостей держбюджету. За отримані кошти лікар повинен буде утримувати себе, медсестру та забезпечувати інші видатки, а якщо він працює у структурі Центру первинної медико-санітарної допомоги, то за ці кошти треба буде утримувати ще й адміністративну надбудову. Щодо вторинного рівня, то на даному етапі тарифи на медичні послуги ще рахують. У планах міністерства змінити систему управління в лікарнях, а саме тут буде керівник-менеджер, який відповідає за господарські і фінансові справи та головний лікар – відповідальний за якість медичної допомоги.
Багато чого повинна забезпечити місцева влада. Зокрема, ремонтувати дороги, забезпечувати матеріальне оснащення медичних закладів. Щоправда, незрозуміло, за рахунок яких ресурсів вона це має робити.
Ризиків для медреформи чимало. Зокрема, невідомо, якими будуть тарифи на послуги для громадян. Надто високі – викличуть соціальне збурення, занизькі – можуть виявитися нерентабельними для багатьох медзакладів і не здатними забезпечити гідні зарплати медиків. Позитив медреформи – лікарі і лікарні будуть конкурувати за пацієнта і це буде головним стимулом для їх кращої роботи. Таким чином у природний спосіб «відсіються» і змушені будуть перепрофільовуватися заклади які програють у якості і матимуть недостатньо пацієнтів. А найбільший ризик для реформи – політична нестабільність, адже в Україні немає наступності у владі, тому кожні вибори, які приводять нових урядовців, можуть докорінно змінити напрямок реформ і перекреслити усі напрацювання попередників.
Більше про зміни, які чекають на медиків та пацієнтів, — у публікації "Білі плями медичної реформи".